UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМарко Вовчок (1833—1907) (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11198
Скачало889
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Марко Вовчок (1833—1907)

 

Марко Вовчок — видатна українська письменниця другої половини XIX ст.,

що продовжила й розвивала традиції Тараса Шевченка в українській

літературі.

 

Народилася Марія Олександрівна Вілінська 22 грудня 1833 року в селі

Єкатеринівка на Орловщині в родині дрібного поміщика. Виховувалася в

приватному пансіоні в Харкові. Марія Олександрівна протягом життя

активно спілкувалася з багатьма відомими діячами української та світової

культури, науки, освіти, суспільного руху, брала участь у демократичному

жіночому русі в Росії, у конспіративній політично-пропагандистській

роботі антисамодержавного характеру. У салоні її тітки К. Мордовіної в

Орлі збиралися відомі письменники, діячі культури. Там Марія

Олександрівна познайомилась з українським фольклористом та етнографом О.

Марковичем, який відбував заслання в Орлі за участь у

Кирило-Мефодіївському товаристві. У 1851 році Марія Вілінська стає його

дружиною та виїжджає на Україну. Проживаючи в Чернігові, Києві,

Немирові, Марія Олександрівна досконало вивчила життя, культуру, мову

українського народу. У селі Куренівці, де жили Марковичі протягом року,

майбутня письменниця почала збирати матеріал для українського словника,

над яким працювала до кінця свого життя.

 

Перебуваючи в різних місцевостях України, Марія Олександрівна скрізь

бачила тяжке життя кріпаків, жахливу експлуатацію, свавілля поміщиків.

Враження від побаченого знайшли втілення в антикріпосницьких

оповіданнях. Написані протягом 1856—1857 років дванадцять оповідань

Марія Олександрівна надсилає в Петербург П. Кулішу для друку, підписавши

їх псевдонімом Марко Вовчок.

 

У 1859—1867 роках у Німеччині, Швейцарії, Італії, Франції Марко Вовчок

зустрічається з Д. Менделєєвим, О. Бородіним,

 

І. Сєченовим, І. Тургенєвим, О. Герценом, Л. Толстим, Жулем Верном. За

кордоном письменниця закінчує оповідання «Ледащиця», «Пройдисвіт», пише

«Два сини». Цей період характерний тим, що Марко Вовчок як український

прозаїк розробляє жанри психологічної повісті («Три долі»), історичної

повісті та оповідання («Кармелюк», «Невільничка», «Маруся»), створює

жанр соціально-побутової казки («Дев’ять братів і десята сестра Галя»).

 

Письменниця пише також повісті та романи російською мовою. Оповідання і

казки, написані французькою мовою, Марко Вовчок друкує в паризькому

«Журналі виховання і розваг», робить переклади творів з французької,

англійської, німецької, польської літератур, зокрема вона переклала

чотирнадцять романів Жуля Верна. Повернувшись у Росію, Марко Вовчок

редагує журнал «Переводы лучших иностранных писателей», друкує свої

переклади: «Людина, що сміється» В. Гюго, «Історія одного селянина»

Ермана-Шатріна, казки Андерсена. А твори Жуля Верна й і в наш час

друкуються за перекладами Марка Вовчка.

 

Жила письменниця в різних містах та селах України, у Саратові, у

Нальчику, де й померла 10 серпня 1907 року. У будинку, де жила та

померла українська письменниця, відкрито літературно-меморіальний музей.

 

 

Творчість Марка Вовчка розгорнулась напередодні реформи 1861 року. У

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ