.

Свято весни (розробка уроку)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
482 4107
Скачать документ

Методична розробка уроку

Свято весни

Урок розроблено з використанням досліджень, що проводились учасниками
шкільного етнографічного гуртка в Кролевецькому районі Сумської області.

Мета. Ознайомлення дітей з народними

обрядами, фольклором, літературою.

Виховувати любов до рідного народу,

до матері – землі, до хліборобів, до

народної скарбниці, яка створювалась

протягом тисячоліть.

І. Привітання гостей. /Учитель читає вірш Б.Стефаника “Хліб-сіль”

Вступне слово вчителя.

Ведучі. 1.Здрастуй день, і здрастуй, сонце ясне,

Промені червоні вище підіймай!

Хай земля всміхається прекрасна,

Виграє веселкою весна.

2.На землі родючій і прекрасній

Розцвітає доля наша вікова.

Здрастуй, день, і здрастуй, весно красна!

Здрастуй, здрастуй, ниво трудова!

Сценка (ж-л “Однокласник”, №3, 1991р. с.42)

Вбігає гурт дівчаток і хлопців з глечиками, вони обливають одне одного,
сміються, жартують.

Виконується пісня “Вийди, вийди Іванку”.

(Всі учні йдуть, залишаються ведучі).

Ведуча І. В сиву давнину пора року – весна відзначалась великою
кількістю розмаїтих обрядів, ігор, пісень. Чому ці обряди? Та тому, що
людина була залежна від навколишніх сил природи, бо сили природи
уявлялись нашим далеким предкам живими істотами.

(Учень розповідає легенду).

Ведуча ІІ. Веснянки – найбагатіший емоційно фольклорно-пісенний цикл,
він тісно пов’язаний з календарем сільськогосподарських робіт і родинним
побутом трудівників.

1. Вважалося, що весну на крилах з вирію приносили птахи. Щоб прискорити
прихід весни, в час цей на Україні (зокрема на Кролевеччині) жінки
готували з пшеничного борошна обрядове печиво у вигляді “жайворонків”,
роздавали його дітям, які ходили в селі по дворах і славили весну:

“Весна, весна красна, прийди, весно, з радістю, з великою
милістю”(Дівчата співають пісню “Благослови, мати”)

Благослови, Боже,

Благослови, мати,

Весну закликати, зиму проводжати.

Ой, весна в човничку, літечко в возочку.

2.Почали співати веснянки здебільшого, 9 березня (за старим стилем) аж
до вознесіння (6-а неділя після Великодня), після холодних коротких днів
і довгих зимових вечорів молодь діставала нарешті можливість вийти на
вулицю і співати, затіяти гру, повеселитись, радіючи ласкавому сонцю і
теплу.

І.За своїми характерами веснянки дуже різноманітні (протяжні,
танцювальні, проміжні). У різних місцевостях ці пісні називають
ягілками, гаївками, яго лайками. На Сумщині веснянки починали співати в
березні, на Кролевеччині – на другий день Великодня, великодніх свят
хлопці поливали дівчат водою, щоб вони великі росли, а у вівторок –
дівчата хлопців, співали про все, що оточує, про жіночу тяжку долю.

2.Обливали святою водою, яку можна було святити не лише у вербну неділю,
а і у правну середу (четверту середу після Великодня).

Порада дітям.

Спитай дорогу, доню, у весни

Й тобі шепне красуня яснолиця,

Де квітне кущ калиновий рясний,

Де жебонить прабатькова криниця,

Де ніжна пісня мамина звучить

І рідна мова, скинувши обнови,

Знов гріє людям душі для любові,

І вільно птаха лине у блакить…

Учись в ім’я Вітчизни, доню, жить.

В.Струтинській

3/4

A

A

H

?

a

gd

nL

gd

овести свято весни і вас запрошуємо на нього.

Ведуча 1.Весна – пора залицяння, любові. На Великдень дівчина найкращу
писанку дарила хлопцю. Писанка з’являлась задовго до прийняття
християнства. Вона – дитинство прикладного мистецтва. Т.Г.Шевченко
писав: “Село на нашій Україні, неначе писанка”. На жаль, не всі села
зберігають оту писанковість. Та повсюди живе прадавнє мистецтво.

2.Люди мріяли про добрий урожай, а врожай, звичайно, залежить від
погоди. Тому в піснях часто запитували про її щедрість.(Пісня “Ой
весна…”).

Ведуча 2.До веснянок приєднувалися різні молодіжні ігри, що виконувались
в супроводі спеціальних пісень і називалися танками. Танки, як правило,
водилися колом, так як сонце ходить, були дуже різноманітні.

(Виконується “Подоляночка”)

1.У весняних піснях та іграх збереглися танцювальні рухи, що імітували
різні процеси хліборобської праці. (Викон. ігри “Мак”, “А ми просо
сіяли, сіяли…”).

2.Призначення веснянок – підкорити трудящій людині сили природи, здобути
і їхню прихильність, забезпечити урожай, добробут. Саме це і забезпечило
їх довголіття.

3.З плином часу обрядові пісні втратили свою магічну силу, але
продовжують жити в народному побуті як високомистецькі твори.

4.Поетична краса веснянок дала натхнення багатьом письменникам,
композиторам, художникам.

Вчитель. Народні пісні, думи, легенди, перекази – духовні скарби народу,
тим-то і треба старанно оберігати це народне джерело, з якого ми
черпаємо наснагу, тим-то й треба виховувати в кожному з нас священне
почуття пошани до того, що створювалось протягом тисячоліть. То ж
вивчайте народну спадщину, спішіть пізнати все, і буде у вас хліб, і
буде щасливе життя і вічна весняна пісня.

Ведуча. А як виконують ці поради наші хлопці і дівчата?

Гра (Треба відповісти на питання)

1.Прочитати вірш про весну (Л.Українка, П.Грабовського, І.Франка,

О.Олеся, Б.Грінченка, В.Сосюри).

2.Розкажіть легенду про весну, про сонце.

3.Прислів’я, приказки, загадки.

4.Народні прикмети.

І.Найцікавіша і найпопулярніша гра “В полі див”.

1-й етап. Розв’язання кросворду по горизонталі:

– Дівчина, що уособлює весну.

– Весняне релігійне свято.

– Один із символів пробудження весни.

– Весняна хліборобська праця.

По вертикалі.

1.Весняна пісня-гра, в якій збереглися танцювальні рухи, що імітували
різні процеси хліборобської праці.

2.Місце, де відбувалися весняні ігри.

3.Композитор, який створив цикл “Веснянки”.

4.Художник – автор картини “Весна. Весняна вода”, “Март”.

5.Один із одягів весни.

(Переможці 1-го етапу беруть участь у 2-му)

ІІ етап. Учні розділяються на три групи, кожній групі дається слово, яке
потрібно відгадати.

1.Це автор картини “Граки прилетіли” (8букв).

2.Місце, де відбувалися весняні ігри (6 букв).

3.Автор декількох збірок пісень про весну, опублікованих разом з
мелодіями (7 букв).

4.Знаряддя праці.

5.Українське народне прислів’я не приказки (5 слів)

(Переможці нагороджуються. Використовуються музичні паузи, може бути
український танець, пісня, інсценізований уривок твору).

Виконуються пісні “Чому вулиця не широкая”

“Ой у вишневому саду”.

Ведучі. На цьому свято закінчується.

Миру і щастя вашій родині, радості вашим рідним.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020