UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕміграційна література: ключ до розуміння (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9133
Скачало764
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Еміграційна література: ключ до розуміння

 

Українська еміграційна література все міцніше утверджує себе як

повноцінна складова загальноукраїнського літературного процесу. Серед

імен, введених до шкільної програми з літератури зустрічаємо В.Барку,

Є.Маланюка, У.Самчука, Т.Осьмачки, І.Багряного, інших авторів. Оглядово

пропонується розглянути діяльність МУРу, Об’єднання українських

письменників “Слово”, Нью-йоркської групи.

 

Однак цікаво й захоплююче викласти учням великий масив інформації за

короткий час оглядової лекції надзвичайно складно. Потрібна копітка

підготовча робота, виконання випереджуючих завдань, підготовка невеликих

повідомлень, рефератів, озвучення яких урізноманітнить навчальний

процес. Допомогти може й цікава проблема, яка стане системоутворюючою

ланкою роботи над виучуваним матеріалом. Стосовно оглядових тем про

діяльність угрупувань письменників-емігрантів, це може бути розгляд

психологічних домінант їх світосприймання й світобачення, проявів певних

стереотипів у поглядах на дійсність, сутність мистецтва й роль

письменника-українця, що простежуються на протязі чи не всього існування

української еміграційної літератури і справили значний вплив на творчий

процес.

 

Розкриття психологічного підґрунтя письменницької творчості є досить

перспективним і з огляду на проблему осягнення школярами мистецького

твору.

 

Так, поезія представників “празької школи” стане більш зрозумілою, якщо

зважити, що “домінуючою спонукою” її творення був психологічний комплекс

“втраченої батьківщини”.

 

Ю.Шевельов стверджував, що спільним у рисах світогляду, ідеології

“пражан” була віра в існування окремішної української “національної

духовності”. Шукано цієї неповторної духовної традиції в історії, у

фольклорі. В історії княжої доби – в Ольжича й Лятуринської,

козачо-барокової – в Юрія Липи, в своєрідній панепохальній історіософії

– в Маланюка. До цієї гердерівсько-романтичної, а почасти й гегелівської

культурно-літературної ідеології додавалася, на неї нашаровувалася

типова для міжвоєнної Європи вже політична ідеологія сильної,

“невгнутої” людини, аристократа, державника, войовника, лицаря,

архітектора недосяжно високих надщоденних веж, майстра двосічного меча.

Усе це в’язалося з української дійсністю як протиставлення, як виклик,

як заперечення сучасного в ім’я минулого і майбутнього. Але й образ

минулого й майбутнього чималою мірою був виплодом волі й уяви, керованої

волею” [13].

 

Пропонований матеріал можна використати як під час оглядової лекції, так

і текстуального вивчення творчості того чи іншого автора.

 

Стан, у якому перебував поет-емігрант, Джойс називав “духовною

еміграцією”. Можна бути духовним емігрантом і в рідній країні, з

притаманним для цього стану почуттям самотності, відчуженості (“Яка

нестерпна рідна чужина…” (В.Стус), але “духовна еміграція” для

поета-емігранта означала, окрім того, ще й протидію “з одного боку –

асимілятивним процесам, з іншого – відчуття своєї інакшості на рівні

менталітету, втрати відчуття об’єктивності часово-просторових

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ