UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоки живі українські діалекти - живе Україна (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3195
Скачало333
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Поки живі українські діалекти - живе Україна

 

"Європа - скарбниця мов". Так звучить гасло Ради Європи до 2001 року,

проголошеного Європейським роком мов. Коли б до цієї скарбниці приймали

тільки писемні мови, тоді українцям - як і румунам, росіянам або

сучасним грекам - довелося б показувати свої останні "письмові

перепустки" хіба що 200-річних нових літературних мов. Зокрема, в нас -

від часів І. Котляревського й тільки. Та ще й орфографія досі не

впорядкована, і словник засмічений, і узус недовершений ("пишіть

так...", "не пишіть отак..."). Однак писемна мова - це, виявляється, ще

не все. І тут ми не гірші й не кращі від інших, лише трохи забарилися,

бо донедавна були найбільшим бездержавним народом Європи. Дехто з

європейців кодифікував свої мови раніше (як-от ірландці або французи),

дехто - пізніше (італійці, німці), а ще хтось - і зовсім недавно

(румуни, норвежці).

 

Наступний пасаж із книжки сторічної давності настільки нас стосується,

що вартий розгорнутої цитати. Як пише тодішній румунський автор Б.

Александрі, "невдоволені єднанням двох (християнських. - К. Т.) церков

на Флорентійському соборі 1449 року, молдавани скинули свого митрополита

Митрофана і скасували латинське письмо, запровадивши слов'янську

літургію. З церкви слов'янська мова перейшла до уряду і стала його

офіційною мовою. Більшість державних актів і чимало рукописів того часу

написані цією мовою, яку не розуміли ані прості люди, ані самі

священики. Ще згодом сюди прийшла грецька мова - від часів появи

династії Фанаріотів наприкінці XVII ст. За неповних сто років грецька

заполонила тут усе - князівський двір, міста, управління, школи й суди.

Тубільна мова лишилася тільки по селах. Після повернення до влади

місцевих князівських родів у 1821 році почалося літературне відродження,

що в Румунії, як і в Греції, передувало відродженню політичному. Мову

довелося творити заново. Або, краще сказати, відроджувати. Почали з

того, що скасували кирилічне письмо й запровадили латинське, однак

заздалегідь не домовилися про спосіб транскрибування. Потім заходилися

очищати мову (від слов'янських, грецьких і турецьких слів - К. Т.), аби

повернути її до її власних джерел, проте й тут ніяк не могли домовитися

про вихідні положення: одні хотіли все позаміняти латиною, інші -

італійськими словами, дехто - французькими. Внаслідок цього ще й

сьогодні (1893 року - К. Т.) вживана в Румунії мова не має чітких

правил, ані правопису" [1]. Усе тут таке знайоме, що коментар зайвий.

Сподіваймося, що й в Україні за наступні 100 років її незалежності

пристрасті нормування письмової мови також уляжуться.

 

Перед схожими проблемами опинилася свого часу й італійська мова в

об'єднаній державі, яка періодично ще й досі повертається до їх

розв'язання, - і це при тому, що Данте, здавалося б, заклав тут надійні

підвалини сучасної писемної мови ще в XIV ст. у своєму основоположному

творі "Про народну мову" (1303-1307). А норвезька, яка дотепер має дві

писемні норми, і обидві пізні, хоча народні діалекти її тривають

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ