UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтрофіка як стилетворчий чинник у поетичних творах Василя Стуса (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3506
Скачало248
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Строфіка як стилетворчий чинник у поетичних творах Василя Стуса

 

Лірика Василя Стуса відзначається безліччю версифікаційних відкриттів.

Варіативність метро-ритмічної структури його творів зумовлена

використанням різноманітних фонічних та стилістичних засобів як

строфотворчих чинників, окремими композиційними прийомами побудови

поезій. Більшість ліричних творів митця написана в силабо-тонічній

системі віршування. Так, наприклад, збірка “Зимові дерева” свідчить про

схильність автора до двоскладових розмірів: дві третини поезій збірки

написані ямбічним метром. Проте, незважаючи на це, вони вражають

надзвичайною варіативністю ритмо-мелодики та необмеженими можливостями

експериментування над строфами, римами тощо. При загальному тяжінні до

силабо-тоніки в поетичних збірках автора зустрічаються як тонічні твори,

так і твори, позначені певними ознаками силабізму (фіксоване положення

цезури, римовані колони в середині віршового рядка при незмінній

кількості складів у ньому) (напр., вірші “Висамітнів день. Висмоктали

сили…”, “Ходімо, друже мій, дивачний хлопчику…”, “Мов жертва щирості –

життя…” та ін.).

 

До найчастіше вживаних віршових розмірів В.Стуса ми відносимо ямб,

хорей, анапесто-ямбічний дольник, рідше — чистий анапест. Розмір вірша

зумовлює строфу: так, ямбові та хорею відповідають, як правило, катрени

(вірші “Мені здалося – я живу завжди…”, “І сто твоїх подоб в руках

перебираю” та ін.), а анапесто-ямбічний метр характерний переважно для

астрофічних творів (вірші “Колимські закували зозулі…”, “На вітрі палає

осика…”, “У темінь сну занурюється шлях” та ін., що входять до збірки

“Палімпсести”, та більша кількість текстів збірки “Час творчості”).

 

Це можуть бути також поезії з нечітко виявленою строфічністю, наближені

до астрофічних, де римові асонансові та алітераційні рядки створюють

строфоподібні багаторядкові конструкції, серед яких найбільше

чотирирядкових. До астрофічних поезій В.Стуса належать:

 

1) неримовані твори, написані одним розміром із чергуванням різних

клаузул, напр., “Не відповідаєш? Мовчиш? Заціпило?”, “Сидимо біля

погаслого вогнища…”, “Ловить кожне вікно по сонечку”;

 

2) поезії без рими з вільною зміною клаузул та розмірів або такі, що

взагалі не мають розміру (вірші “Біля метро “Хрещатик”, “Посадити

деревце…”, “Їх було двоє…”, “Ось вам сонце…”, “Сьогодні свято”, “На

розквітлому лузі…” та ін.).

 

Строфічне багатство Стусової лірики виявляється в тому, що в його

поетичному дискурсі наявні різні строфи, починаючи від моновірша як

фрагмента більшого твору (напр., “З надвечір’я визирає ніч”, “Дівчина…”,

“Спогад зі сну”) і закінчуючи складними багатокомпонентними

конструкціями, що нараховують понад двісті рядків (напр., вірші

“Потоки”, “Ця п’єса почалася вже давно” та ін.).

 

Строфотворчість В.Стуса відзначається численними типами побудови

поетичних текстів: автор творить як однострофні, так і полістрофні твори

з чітко й нечітко виявленою строфічністю. Так, до однострофних поезій

митця належать чотири-, п’яти- та шестивіршові мініатюри (“Між співами

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ