UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНавіщо літера \"Ґ\" в українській мові? (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7235
Скачало602
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Навіщо літера "Ґ" в українській мові?

 

В українській мові є два різні звуки, подібні до латинських h і g.

Раніш вони позначались на письмі й друковано літерами г (h) і ґ (g). Під

час одної реформи українського правопису в тридцятих роках літеру Ґ (g)

скасовано. Мотивували це тим, що літера в написанні іноземних слів і

прізвищ ніби творила велику плутанину, бо її треба було писати в словах

латинського походження, а також із сучасних європейських мов, де чується

звук g, наприклад, ґенерація, Ґюго; в словах грецького походження або в

сучасних іноземних словах, де чується звук h, потреба в цій літері

відпадала, скажімо, географія, Геродот, гусар. Прибічники цієї реформи

додавали, що в українській мові слів із звуком g поглядно не так уже й

багато, а тому відповідну вимову їх легко запам'ятати.

 

Написання українських слів із звуком g на початку чи в середині слова

раз у раз змушує гостро відчувати брак скасованої літери при

нескасованому звуці, який, звісно, скасувати в живій мові не можна, хоч

би як того хотілося задля спрощення чи для якоїсь іще мети. Отож,

виникла дуже незручна ситуація, коли певний звук у мові є, а знака для

нього в правопису нема, тому-то хоч-не-хоч, а щоразу, коли натрапляєш на

українське слово з звуком g, доходиш висновку, що викинули літеру з

нашого алфавіту необачно, похапцем.

 

Слід зауважити, що скасування цієї літери припало на той час, коли

вчинено було багато перекручень і збочень, коли заявились "реформатори"

не тільки українського правопису, а й самої української мови, які рішуче

виступали, наприклад, проти слова чекати , бо, мовляв, є слово ждати ,-

або вимагали викинути слова щойно, тільки-но, допіру, залишивши їхній

синонім тільки-що; природний український вислів "насипати борщу, юшки

(чи навіть вина)", який ми подибуємо не тільки в наших класиків, а й у

сучасного поета М.Бажана, вони вважали за прояв мовного шкідництва...

Наслідки всіх цих дивацьких заходів, що набирали часом анекдотичного

характеру, давно вже переборено й виправлено: в шеститомному

Українсько-російському словнику, виданому Інститутом мовознавства АН

УРСР 1958-1963 рр., ми бачимо всі ці "крамольні" слова й вислови, і вони

не викликають тепер ніякого сумніву. Не бачимо тільки скасованої тоді за

одним заходом ні в чому не повинної літери ґ (g), її нема ні в

словниках, ні в підручниках, узагалі ніде нема.

 

Цілком слушно й доцільно, реформуючи на початку революції російський

правопис, викинули з алфавіту літери ять(Ђ), бо вона позначала той самий

звук, що й е, так зване "десятиричное" і, адже не було ніякої різниці у

вимові між ним і "восьмиричним" и, а також відкинули твердий знак (ъ) на

кінці слів, бо він там нічого не позначав. Але зовсім інша річ із

літерою ґ (g) в українському алфавіті. Вона - не тотожна жодній іншій

літері й часто відрізняє схожі слова з одним різним звуком і різним

значенням. Візьмімо слова гніт (напишемо його для виразності латинською

транскрипцією -hnit), що є відповідником до російських слів гнет,

угнетение, і ґніт (gnit), що означає по-російському фитиль; грати

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ