UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСемантика слова Україна в давніх народних піснях (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1944
Скачало249
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Семантика слова Україна в давніх народних піснях

 

1928 р. Юрій Яновський видав збірку поезій, що називалася "Прекрасна

Ут". Акронім Ут розшифровано як "Україна трудящих". Молодий Яновський,

як і молодий Хвильовий, вірив у "голубу далечінь" і в "прекрасну Україну

трудящих". Дещо пізніше ця віра не виправдалася. Але що знаменне тут -

це конечність ближчого окреслення слова "Україна". Його треба окреслити,

пояснити. Ця конечність відчувалася за радянського режиму чимраз більше.

У 1940-х і пізніших роках писатимуть про "Радянську Україну",

"соціялістичну Україну" і т. п., наче б саме слово було чимсь неясним,

майже небезпечним.

 

Який контекст "України" знаходимо в наших народних піснях? Яке значення

самого слова? Які висновки можна зробити з цих роздумів, керуючись тут

не так знаннями фольклориста, як здоровим глуздом звичайного читача?

 

Прикметникове окреслення "України" є різне й часом суперечливе. Уперше

стрічаємо це в "Думі про сокола", де упорядник навмисне ставить

"україну" з малої літери:

 

А старий сокіл з чужої україни прибуває,

 

Сизокрилого орла на своїй українці стрічає.

 

(Грушевська)

 

У пісні про Морозенка цей мотив повторюється:

 

Поглядає Морозенко на свою Україну:

 

Ой що своя Україна, як мак, процвітає,

 

А чужая Україна, як лист, опадає.

 

(М. Вовчок)

 

Для Морозенка в неволі (не птаха-сокола на волі) своя Україна стає

чужою. У "Думах" слово "Україна" стрічається рідко. Адже синонім до неї

- це часто вживана "земля християнська" або "віра християнська" -

протиставлення "вірі бусурменській". Тому в "Думі про Марусю Богуславку"

Україна, про яку героїня призабула, не згадується. Маруся

"побусурманилася для турецької розкоші". В інших думах деколи

підкреслена "своя Україна":

 

А таки хочу в своїй Україні голову покладати.

 

("Дума про Самійла Кішку". - Грушевська)

 

У деяких історичних піснях Україна - країна козаків:

 

Гей то ж їхали козаченьки та із України.

 

(В. Антонович і М. Драгоманов)

 

У чотирьох думах: "Хвесько Андибер", "Іван Коновченко", "Хмельницький і

Барабаш" і "Похід на Молдавію" - є назверх декоративний епітет - "славна

Україна", який також знаходимо в історичних піснях. Цей епітет не має

точніше визначеного історичного окреслення. У двох менше відомих думах

таке окреслення, однак, переважає аж до пересади. Це "Дума про

орендарів", де сильно тавруються євреї, які вчинили козакам "багато

кривд", і "Дума про Білоцерківщину" - про "Ляхів - мостивих панів".

Перша з них найбільш кровожерна з-поміж усіх мені відомих пісень.

Антисемітизм у нас звичайно в дискусіях оминають. Щоправда, дають деколи

історичне пояснення, яке знаходимо в самій думі: погром - це відплата за

кривди. Але пояснення не є виправданням. "Усе, що не подобається нам в

інших, може привести нас до розуміння нас самих", - каже Юнг. На ту

болючу тему (антисемітизм) мені відома лише одна стаття: відважна

аналіза українського антисемітизму, зроблена Марком Царинником у

"Сучасності" на матеріалі "Щоденника" Аркадія Любченка. В "Думі про

орендарів" нічого не приховано:

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ