UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнці і білоруська проблема на Підляшші (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4529
Скачало281
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Українці і білоруська проблема на Підляшші

 

Міфи і факти

 

За обставин катастрофічного стану білоруськості в Білорусі, коли навіть

на селі втрачено живомовне середовище, а населення масово зрікається

рідної мови, що підтвердив недавній сумнозвісний референдум, місцеві

патріоти ставлять за приклад „білоруську оазу" на Білосточчині (Польща).

Та парадокс ситуації полягає в тому, що ця уявна оаза білоруськості

охоплює, крім власне білоруських етнічних теренів, передусім і головно -

українські - Північне Підляшшя, де протягом кількох останніх десятиріч

влада намагалася з українців зробити білорусів.

 

Коли говоримо про украінське Підляшшя (у XIX ст. польські автори вживали

окреслення „Podlasie Ruskie", його українське населення звали „Rus

podlaska"), маємо на думці територію довкруг ких населених пунктів, як

Володава, Кодень, Тереспіль, Біла Підляська - на південь (Бугу, а також

Дорогичин, Мельник, Сім'ятичі, Гайнівка, Більськ, Нарва - на північ від

цієї річки.

 

Уведення території сучасного Підляшшя на політичну сцену руської

(староукраїнської) державності в'яжеться безпосередньо з особою великого

князя Київського Володимира, який у 983 році відбув збройний похід над

Буг і Нарву, щоб убезпечити руське пограниччя від сусіднього

балтійського племені ятвягів. Тоді також посилилося тут осадництво з

Волині. Центром нової осадницько-адміністративної одиниці, яка виникла

над середнім Бугом і Нарвою, стало Берестя, що існувало вже на початку

XI століття. Згодом постали підляські городи Дорогичин, Мельник,

Більськ, Бранськ, Сураж (Сараж).

 

До середини XIV століття Берестейська земля належала до Київської, а

пізніше до Галицько-Волинської Русі. Тоді також усталилося вживання щодо

цієї території означення Русь. Тож у другій половині XIV століття, коли

належала вона вже до Великого князівства Литовського, князі Кейстут і

Ягайло, підписуючи мирний договір з хрестоносцями, землі довкола

Берестя, Дорогичина, Більська, Бранська й Суража називали „Руською

країною", на відміну од заселеного білорусами „краю Гродна".

 

Приблизно до половини XV століття українське й білоруське населення на

території сучасного Білостоцького воєвідства не мало спільної етнічної

межі. Щойно на зламі XV і XVI століть, мірою того, як українська

людність з-над Бугу пересувалася на північ, а білоруська з-під Гродна -

на захід і південь, почала формуватися етнічна межа між цими народами. У

XVI столітгі українці, які з околиць Більська переселилися під Заблудів

і далі на північ та захід, зіткнулися з білорусами, що колонізували

околиці Заблудова й терени на північ від нього. Українське населення

досягнуло тоді навіть Тикотина й Ганязя, але швидко змішалося з

численнішим тут польським і білоруським населенням. Однак ще в XIX

столітті багато мовознавців - польських, російських і українських

вважали говірки околиць Заблудова не білоруськими, а українськими,

перехідними до білоруських. Наві ть у двадцятих роках нашого століття,

коли святкувалися 350-ті роковини друкарства в Україні, зав'язалася

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ