.

Навчання мови національних меншин у Польщі – оцінка державних структур (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
223 2138
Скачать документ

Реферат на тему:

Навчання мови національних меншин у Польщі – оцінка державних структур

У двох числах НС з минулого півріччя появилися інформації відносно
стану української освіти у Польщі у 2005/2006 шкільному році.

Тому, до цього, що написано нижче слід віднестися, як до доповнення цих
даних, та аналізу відношення до проблем навання учнів національних
меншин польською шкільною державною адміністрацією.

На думку автора такий аналіз потрібний, бо українська освіта у Польщі це
у 100% державні осітні заклади. І хоч їх відносно небагато, однак – все
ж таки – ставлення влади до вирішення, чи заспокоєння своїм національним
меншинам їх природнього права до вивчення рідної мови, є дійсним
показником того, яке – на ділі – відношення до нацменшин.

На сьогодні немає у нас ще повної інформації про те, як державні
структури (так шкільні, як і інші) оцінюють спосіб забезпечення державою
права до навчання рідної мови поодиноким своїм меншинам. Однак є вже
спроби певних підсумків, тому треба було б розглянути цей аспект та
порівняти з нашим внутрішнім аналізом.

У 2004 році контроль способу функціонування нацменншинних шкіл у Польщі
провела Найвища контрольна палата (НІК – Najwy?sza Izba Kontroli). Хоч
мовиться у відповідньому рапорті про «школи», він сам відноситься до
всіх закладів в яких навчання нацменшинної мови ведеться у будь якій
формі. В нашому випадку, цей рапорт торкається також і міжшкільних груп
навчання української мови. Основною метою контролю була оцінка
здійснювання освітніми закладами завдань відносно навчання мови
національних меншин, зокрема саму організацію навчання., добірку програм
та підручників, якість педагогічного контролю директорами окремих шкіл
та підготовку і кваліфікації вчителів.

Стверджено, що кількість учнів які вивчають свою рідну мову у Польщі
становила в 2003/2004 шкільному році число майже 49 тисяч, що дало
нецілий 1% загальної кількості учнів у школах (0,8%). Навчання було
ведене для учнів української, литовської, білоруської, німецької та
словацької національних меншин та кашубської і лемківської етнічних
меншин. Зайняття зорганізовано у 607 школах різних типів.

У згаданому рапорті досить гостро оцінено рівень і спосіб організації
навчання школами. Стверджено брак програм або користування програмами
які не мали відповіднього дозволу Міністерства едукації, неповну
реалізацію завдань відносно історії та географії (або повну їх
відсутність!), поганий спосіб статистичного звітування, незадовільний
педагогічний контроль зайнять директорами шкіл (!). Окремі закиди
відносилися теж до браку у шкільних статутах відповідньої інформації про
ведення цього роду зайнять, та відсутність здійснювання обов,язкового
тижневого виміру годин навчання. НІК відповідні рекомендації представив
шкільній адміністрації, а відносилися вони до виявлених недоліків.

Як реакцію на виявлені недоліки міністр освіти Польщі зобов,язався до
визначення на 2005/2006 шкільний рік пріоритетного завдання міністерства
едукації Польщі, у формі посиленого контролю шкільних кураторів над
організацією і навчанням дітей та молоді національних і етнічних меншин.
До цього часу інформація про організацію навчання рідної мови (чи
навчання у рідній мові) була поміщана як один зі складових елементів
загальної оцінки дійсного стану шкільництва у Польщі.

Окремі шкільні кураторії проводили в роках 1994-2004 свої дослідження
стану освіти нацменшин на своїй території. В деяких рапортах з тамтого
періоду можна теж віднайти інформації відносно стану реалізації навчання
для поодиноких нацменшинних груп.

І так підляська кураторія (Бялисток) подає, що на підлеглому її терені в
згаднаих роках, велося навчання для трьох національних груп учнів:
українців, білорусів та литовців.

Таб. 1 Навчання мови національних меншин у підляському воєводстві у
вибраних роках

(за офіційними даними Підляської кураторії)

1999/2000 2000/2001 2001/2002 2002/2003 2003/2004

Число учнів що навчаються

білоруської мови

3615 3539 3542 3739 3628

Число учнів, що навчаються

литовської мови 732 734 749 725 723

Число учнів, що навчається

української мови 125 112 108 104 119

Підляський Рапорт розписується (але теж не надто широко) зокрема про
стан навчання литовської національної меншини. Дуже стисло натомість
відноситься як до білорусів так і українців.

Подібно розглянуто теж проблему навчання учнів рідної мови
західнопоморською кураторією, яка у своєу рапорті за 1999-2004 роки
подає основні інформації на тему навчання мови учнів непольської
національності. При чому і тут не обішлося без помилок, а то й
стверджень, що засвідчують про брак елементарного знання як самого
предмету про який мова, так і – в ширшому контексті – найновішої історії
Польщі. Чомусь напр весь час стверджується – чи вживається поняття
«українські меншини» ( 6 разів на двох сторінках Рапорту – с. 77-78),
якби тих «українських нацменшин» було Бог знає скільки. Другий факт, це
ствердження, що причиною кількісного спаду учнів української
національності є «зменшення напливу людей української національності до
нашого воєводства» (с.77).

Таб. 2 Число шкіл та учнів української національності в
Західнопоморському воєводстві

за підрахунками Щецінської кураторії

Рід школи Шкільний рік Форми

навчання

1999/2000

200/2001 2001/2002 2002/2003 2003/2004

Шкіл Учнів Шкіл Учнів Шкіл Учнів Шкіл Учнів Шкіл учнів

Початкова 5 130 5 115 5 107 5 102 5 100 Школа – 140 учнів (ББ)

Пункти – 55 учнів (!)

Гімназія 1

18

1 43 1 46 1 34 1 37

Ліцей 1

82

1 76 1 58 1 66 1 58

Разом 7

230

7 234 7 211 7 202 7 195

На думку кураторії у Щеціні існуюча мережа шкіл повністю забезпечує
освітні потреби українців.

В Рапорті вроцлавської кураторії стверджується, що на її території
зорганізовано навчання мови національних меншин для українців, євреїв,
греків, ромів, та лемківської етнічної групи. Кураторія у Вроцлаві
стверджує, що навчання мови зорганізоване на той час у 5-ти початкових
школах, 2-ох гімназіях та 1-му ліцеї, для 238 учнів.

Натомість Кураторія у Ряшеві (воєводство підкарпатське) у подібному
зведенні за роки 1999-2004, зовсім не подає статистики навчання мови
національних меншин. Стверджує лише, що школи у 88% забезпечують учням
потребу навчання рідної мови. Негативно розцінила однак ситуацію у
міжшкільній групі навчання української мови організованої при Копмлексі
шкіл у Команчі.

Інші кураторії навіть таких стислих інформацій не помістили у подібних
рапортах за шкльні роки 1999-2004.

Загально належить відмітити, що кураторії, коли навіть вже цікавляться
тим, що робиться в ділянці шкільництва для національних меншин, то
виразно мають проблему зі зрозумінням самого предмету яким займаються, а
до самої квестії відносяться дуже маргінально. Цим певно можна пояснити
брак основної інформації в наведених Рапотрах – навіть щодо кількісного
стану цього шкільництва та неточні і неповні інформації – тут говоримо
лише про українські школи, відносно інших немає у нас даних.

У травні 2006 року Кураторія освіти у Гданську (поморське воєводство)
оприлюднило свій Рапорт відносно «Організації та здійснювання навчання
для дітей та молоді нацменшинних і етнічних груп у школах і закладах
поморського воєводства». Тут освітню справу висвітлено вже старанніше,
хоч певних помилок не бракує.

Таб. 3 Кількість шкіл у поморському воєводстві де проводиться навчання
мови національних і етнічних груп у 2005/2006– за даними Гданської
кураторії

Число шкіл Українці Роми Кашуби

Шкіл загально 12 6 106

Початкових 7 5 79

Гімназії 4 1 22

Понадгімназійні 1 –
5

Разом 24 12 192

Школи та пункти (за даними Кураторії) де діти та молодь вивчають
українську мову працювали у 2005/2006 шк.р. у таких місцевостях як:
Слупськ, Битів, Мястко, Свєжно, Члухів, Ленборк, Маженціно, Янтар,
Осташево. Навчалося в них – 142 учнів, з чого: 107 в початкових школах,
28 в гімназіях, 7 в погімназійних.

Майже 92% шкіл в яких ведеться навчання української мови мало це
завдання записане у шкільних статутах, 83 % закладів опрацювало
додатково виховну програму для тих учнів, але вже тільки 18% записало у
статутах ведення навчання історії, географії і української культури.

1/4 3/4 :

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020