UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетоди праці з молоддю - кілька зауваг практика (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3384
Скачало245
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Методи праці з молоддю - кілька зауваг практика

 

Проблема праці з дітьми, молоддю та студентами часто стає предметом

заяв представників громади чи інколи редакторів українських видань у

Польщі. Проблемою є однак те, що на загал небагато в нас теоретичних

статей які показували б відмінність ситуації від інших українських

громад у світі , досвід та напрацювання попередніх років. Подібно як і

вся громада протягом років схема роботи з молоддю підлягала різній

динаміці змін, була залежною як від зовнішніх так і внутрішніх чинників.

Варто подивитись в минуле щоб ставити діагноз сьогодні.

 

Часи УСКТ, злам вісімдесятих

 

Загалом праця з молоддю та дітьми в часи Народної Польщі зосереджувалися

в основному в школах, дитячих й молодіжних колективах. Саме в часи УСКТ

починали свою історію школи у Банях Мазурських, Злоториї потім Лігниці,

Білому Борі та Гурові Ілавецькому, розроблено систему дитячих фестивалів

у Кошаліні, Ельблонзі. Суто молодіжні організації чи нестандартні схеми

праці, які виходили б поза виховання за допомогою музичних чи

танцювальних форм були –у більших масштабах – від початків УСКТ по 80-ті

роки неможливими. Тому неабияку роль у процесі виховання відігравали

школи при яких існували гуртожитки, що давало можливість навчатися у

Лігниці, Білому Борі, Гурові Ілавецькому, а скоріше ліцеї у Перемишлі та

педагогічному ліцеї у Бартошицях чи Вчительській семінарії у Щеціні

молодим українцям майже з цілої Польщі. У цих навчальних закладах діти

та молодь не лише вивчала українську мову і частино історію але також

вчилась жити в колективі, засвоювати українську культуру, виходити поза

малий світ проблем свого міста чи села де народилися. В міні

суспільствах – гуртожитках з’являлися також натуральні лідери, які потім

віднаходили себе в громадському житті, самодіяльних колективах,

церковних структурах. Для багатьох українців котрі стали активними на

громадській ниві в дорослому житті такі особистості як Іван Співак,

Михайло Дуда були першими, незаперечними зразками доброго педагога,

вихователя. Вони будували стандарт, норму поведінки взірець у ставленні

до проблеми активності у громаді, збереження української тотожності,

культурної активності ідейності врешті.

 

Про дуже важливу виховну роль наших шкіл та шкільних колективів–

хорових, танцювальних чи вокальних – у часи ПНР засвідчує багато

чинників, між іншими те що серед керівників сьогодні „дорослих”

колективів, котрі активно працюють є випускники наших шкіл – Андрій

Путько, який керує колективом “Діброва” з Хотинця, Андрій Дрозд, нині

директор білобірської школи та керівник колективів „Вітрогон”, а скоріше

гурту „Метелиця”, варшавського танцювального колективу „Обрій”, Ярослав

Левків, диригент Березовського та в минулому диригент хору <<Журавлі>>,

нинішній хормейстер хору Ярослав Вуйцік. Подібно з особами які на

керівних постах в громадських структурах різних рівнів від гуртків,

воєводств по централі організацій. Попри сьогоднішню прихильність до

середовища антиукраїнсько настроєних сепаратистів, слід згадати, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ