UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблема вивчення української мови в школах зарубіжжя з врахуванням лемківського питання (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1590
Скачало223
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблема вивчення української мови в школах зарубіжжя з врахуванням

лемківського питання

 

Другий Світовий конгрес лемківських організацій, що відбувся у Львові у

1997р. підтвердив тезу Платона, що знання - це пригадування. Йдеться про

пам ять, тобто про постійний процес мобілізації зусиль для

самоідентифікації і самозбереження. Це особливо важливе для тих, які

живуть за державним кордоном батьківщини, на землях, які для них

споконвіків були рідними, і тих, яких жорстока доля розігнала по світах.

"На рідних землях, але у чужих державах", саме отут – від десятиліть

господарі цих земель вважали асаміляцію українського народу, як факт

бесперечний, натуральний, загальнозрозумілий. Усильно працювали віками,

щоби цей процес успішно для себе завершити. Найкращим прикладом цієї

вікової насильності є лемки, найбільш західна етнічна група українського

народу, про якої проблеми, особливо зв,язані з навчанням, знанням,

пригадуванням "хто ми?", "якого народу діти?" - хочу заявити. Мені

здається, що особливо зараз єднання етно-культурного розмаїття, нам

треба більше, ніж досі, плекати – на користь єдності українського

народу.

 

У добу глобалізації, етно-культурне єднання сприятиме єдності

прикарпатців з кримцями, поліщуків з лемками, слобожанців з волинянами.

Пригадувати своє родове коріння, і скріплювати єдність народу на грунті

української національної свідомості, аби на основі етно-культурного

розмаїття творити ще одну (сучасну) мозаїку незрушимої стіни єднання

нації. Якщо зуміємо це успішно робити, надіюсь, що припинимо насильну

асиміляцію лемків, якої початки у глибокій історії. Хоча лемки - сильна

і тверда вітка нашого народу, через віки в їхній свідомості ніколи не

затрачувався кровний зв,язок з Великою Україною, все ж таки

асиміляційний "урожай" лякає. Вже у міжвоєнний період вороги нашого

народу намагалися остаточно відірвати мешканців Бескиду від рідного

народу, проповідуючи, що вони "окрема нація карпаторосів", чи "польське

плем,я лемків", яке треба негайно повернути польському народові і

"врятувати їх від українства" (traktat "?emkowszczyzna" ks. Wojtasika –

архів у Львові).

 

За 20 років свого панування (1918-1939), польський уряд здійснив це

"рятування" дискримінаційними заходами по відношенні до шкільництва і

вчителів. Вчителів української мови в 1930 –1933 роках примусово

переведено "для добра школи" в глибинні райони Польщі, а на їх місця

призначено вчителів – поляків, які не володіли українською мовою.

 

Щоб відірвати лемків від матірного пня, польські шкільні інспектори у

1932р. на педагогічній конференції заявили, що лемки – це окреме плем,я,

а тому замість української мови, в школах Лемківщини слід ввести

лемківський діалект. А вже в наступному році реакційна преса виступила з

"доказами", що лемківська говірка є польським діалектом, а лемки –

етнографічна група польського народу. Опісля заборонено вживати

українську мову, викладати історію українського народу, вивішувати в

школах портрети українських громадських діячів, поетів та письменників.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ