UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАїр тростинний (реферат)
Авторukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1351
Скачало193
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Аїр тростинний

 

Acorus calamus L.— аїр тростинний. Татарське зілля, лепеха, шувар.

Російські назви: аир болотный, аир пахучий, ирный корень; польські:

tatarak pospolity, tatarskie ziele.

 

Родина: Araceae — арумові, ароїдні.

 

Acorus calamus тростинний (татарське зілля).

 

Аїр має повзуче, круглувате, товсте кореневище, всередині біле, м'яке,

губчасте, зверху жовте або жовто-зелене. Стебло біля основи червонувате

з ліловим (часто) відтінком, листки — з виразно виявленими жилками,

мечовидні, лінійні, загострені, м'ясисті. Цвіте в червні. У нас не дає

плодів, а тільки на півдні Європи. Завезений в Європу з Туреччини в XVI

столітті. Смак кореневищ гірко-пекучий. Запах приємний. Рослина всім

жителям села добре відома (в релігійне свято «тройці» прикрашали листям

жилі приміщення, розстеляли його на підлозі, у дворах і в церквах).

Поширений скрізь в УРСР; в середній частині СРСР зустрічається лише

місцями у великій кількості в ріках і ставках коло берегів, утворюючи

зарості.

 

Збирання. Збирають кореневища, викопуючи їх вилами восени або навесні.

Миють у холодній воді, відкидають тонші корені, ріжуть на дрібні куски і

сушать.

 

Вживання. Сучасна медицина користується цією рослиною. В аптеках можна

знайти масло з аїрного кореневища, настойку і екстракт.

 

У народній медицині кореневище аїру прийнято ширше, ніж у науковій.

Вважаючи аїр чудовим дезинфі¬куючим засобом, у народі полощуть рот

спиртовою настойкою з аїру при цинзі, обмивають рани, гнійні виразки, а

також жують корінь під час епідемії холери, іспанки (інфлюенца 1919

року) і висипного тифу. Настойки готують на спирті або міцній горілці

при різній дозировці подрібнених кореневищ аїру. Настойку іноді

заміняють розчином купленого в аптеці аїрного масла, додаючи 50 г його

до 2 л 90° спирту. Для зовнішнього вживання настойку розбавляють

охолодженою перева» реною водою в пропорції: води — 3 частини, настойки

— і частина. Для внутрішнього вживання користуються нерозведеною

настойкою і приймають її перед їдою від 10 до 30 крапель з водою або на

грудочці цукру. Якщо немає настойки, користуються відваром 30 г

кореневища на 1 л води; варять у прикритій посудині. Як настойка, так і

відвар застосовуються всередину при хворобах шлунково-кишкового тракту,

поносах, хворобах жовчних шляхів, при каменях нирок і при малярії.

 

Кореневища аїру вважаються одним з головних ком¬понентів сумішей для

ванн для золотушних і рахітичних дітей (див. «Рахіт і золотуха»).

 

Кореневища аїру також обов'язковий компонент у вітрогінних сумішах

лікарських рослин.

 

При випаданні волосся 3 рази на тиждень миють голову у відварі з суміші

рівних частин (по жмені) кореневищ аїру і коренів лопуха , додаючи іноді

у відвар на 3—4 л води пару жмень шишок хмелю .

 

Всередину аїр приймають в таких випадках:

 

1. При млявому травленні п'ють по 3 чашки на день відвару з кореневища

аїру: кореневища — 25,0 г, води — 2—3 склянки. Варять 15 хвилин у

посудині, прикритій кришкою.

 

2. За моїми спостереженнями, навіть дуже надокучлива печія припиняється,

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ