Реферат на тему:
Адоніс (горицвіт) весняний
Adonis vernalis L.— адоніс (горицвіт) весняний (рослина отруйна).
Стародубка, чорногірка. Російські назви: адонис весенний, горицвет
весенний, желтоцвет весенний, черногорка;
Родина: Ranunculaceae — жовтцеві.
Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 50—60,см з темно-бурим, трохи
галузистим кореневищем, від якого виростає по кілька стебел. Стебла ці
на початку цвітіння невисокі — 5—25 см, а потім виростають до 50—60 см;
деякі з них не квітконосні. Стебла біля основи вкриті бурими листками у
вигляді луски. Стеблові листки сидячі, багатороздільні на вузькі,
лінійні, голі, цілокраї частки. Квітки ясно-жовті, одиночні на кінцях
стебел і відгалужень, великі — до 6 см завширшки, зісподу буруваті;
чашечка опушена, пелюстки довгасті, простерті. Цвіте з ранньої весни до
половини травня. Росте по сухих відкритих схилах, на узліссях, на
лісових луках, рідше серед чагарників (особливо любить
глинисто-вапнякові грунти). Поширений у лісостеповій і степовій,
особливо чорноземній, зонах; на заході — місцями.
Народ збирає всю траву під час цвітіння, часто по-хижацькому і безцільно
вириваючи всю рослину з коренями.
Сушать тільки в затінку, бо народний досвід показав, що висушений на
сонці горицвіт втрачає свої лікувальні властивості.
„^„Ae`„gdAjµ
gdAjµ іниться. На Волині щороку для особистих цілей народ заготовляє її
тоннами. Як горицвіту, так і тирличу з кожним роком стає все менш і
менш. На наш погляд, ці рослини, особливо в правобережній частині УРСР,
треба взяти під державну охорону.
У народній медицині чай з напару не більше 1 столової ложки порізаної
рослини на 2 склянки кип’ятку рекомендується приймати по 1 столовій
ложці (максимум) і не частіше як через годину при серцевих хворобах,
при нирковій водянці, гострому запаленні нирок, при задишці, набряку
ніг, при інфекційних захворюваннях (тиф, грип, скарлатина тощо).
Горицвіт є важливим компонентом у суміші лікарських рослин,
застосовуваних при хворобах нирок.
При нормальній роботі серця кращає і функція нирок. Не раз доводилось
помічати значне збільшення виділення сечі і зникнення набряку ніг у
набрякових хворих.
При гострих і хронічних хворобах нирок приймається така суміш: трави
горицвіту — 4,0 г, листків мучниці — 5,0 г, березових бруньок — 3,0 г,
трави хвоща —2,0 г. Суміш цю заливають 300,0 г кип’ятку, напарюють у
духовці 2 години і потім на малому вогні кип’ятять 5—10 хвилин.
Приймають щогодини по 1 столовій ложці; при цьому призначається молочна,
безсільна дієта, постільний режим і через день ванна. Відвар адонісу і
сумішей з ним скоро псується (закисає), тому його щодня заготовляють
свіжим.
Зберігання. Траву адоніса найкраще зберігати в дерев’яних ящиках,
викладених всередині папером.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter