Реферат на тему:
Нагідки лікарські
Calendula officinalis L. — нагідки лікарські. Російська назва — ноготки
лекарственные; польська — nogietki.
Родина: Composi-tae — складноцвіті. Однорічна рослина заввишки до 50 см,
галузиста, часто від самого низу, легко, опушена, трохи липка, особливо
в суху сонячну погоду. Листки довгасті, нижні поступово до основи
звужені. Квітки бувають різних відтінків, але частіше оранжові. Запах
квіток специфічний, бальзамічний, приємний. Рослина дуже популярна,
особливо на Україні і в Білорусії; розводиться коло хат, часто росте
здичавіла, прикрашає в селах клумби і городи; любима народом, особливо в
УРСР. Цвіте з кінця травня і майже до морозів.
Збирають квітки (а також листки, переважно нижні, під час цвітіння) в
сонячну погоду, обриваючи крайні і серединні квітки, а іноді і всі
кошички. Вважають, що на організм людини діє потогінно, очищає кров, як
в’яжуче і таке, що очищає рани, які гнояться. Слід звернути увагу
дослідника на липкі й ефірні виділення цієї рослини в поєднанні з іншими
діючими речовинами її (бальзами),
Вживання. Нагідки раніше застосовувались у науковій медицині, але тепер
залишені. Залишаються вони ще в гомеопатії. Проте й тепер нагідки,
очевидно, привертають увагу дослідників.
Народна медицина застосуванню нагідок відводить дуже велике місце. Вони
застосовуються при багатьох хворобах, особливо при порізах, пораненнях,
вуграх, чиряках, виразках, лишаях і хворобах очей. Нагідки мають
властивість обмежувати запалення.
Всередину нагідки вживають при хворобах печінки, селезінки, при спазмах
шлунка, золотусі, рахіті. Як зовнішньо, так і всередину вважається більш
доцільним вживати нагідки в суміші з іншими, аналогічними щодо діяння,
рослинами. Якщо ж потрібні самі тільки нагідки, тоді застосовують їх у
вигляді напару (40,0 г на 1 л води). Парять у закритій посудині цілу
ніч. Приймають З склянки напару протягом дня.
Способи застосування нагідок.
`
b
, `
d
f
h
gdO9’
руйна рослина — алкалоїди). Суміш цю добре розтирають, додають до неї
70,0 г портвейну і 70,0 г свинячого несолоного топленого сала (смальцю)
і знову розтирають; суміш перекладають у поливаний горщечок і варять у
ньому 15 хвилин на малому вогні, проціджують у баночку і закривають.
Одночасно замість чаю п’ють напар з квіток нагідок по 3 склянки на день.
2. На кровотечні рани прикладають шматочки, змочені в напарі квіток
нагідок, змішаних порівну з листками полину боже-дерево . Рани
загоюються без нагноєння.
3. Ластовиння на лиці і руках зводять щоденним дворазовим (вранці і
ввечері) змазуванням лиця соком з листків нагідок, змішаним у рівних
частинах з соком лимона, ягід смородини і мигдалевим маслом.
4. До очей, що гнояться, на ніч прикладають примочки з напару листків і
квіток нагідок.
5. При ослабленні зору до очей прикладають на ніч примочки з напару
такої суміші: квіток нагідок, пелюсток волошки і трави очанки , взятих
порівну — в будь-якій кількості. Не втрачаючи надії на успіх, лікуються
довго (місяців 6). Доводилось спостерігати сприятливі результати такого
лікування (при цьому рекомендують не читати, не писати і не вишивати).
6. Про методи лікування екзем рослинами, в тому числі й нагідками, буде
сказано далі.
Всередину: 1. При хворобах печінки п’ють по 3 склянки на день чаю з
суміші: звіробою — 40,0 г, споришу —20,0 г, дикого цикорію —30,0 г,
цмину піскового — 40,0 г, кори крушини — 30,0 г, квіток ромашки — 10,0
г і нагідок — 40,0 г. 20 г цієї суміші звечора заливають сирою водою,
цілу ніч настоюють і вранці кип’ятять 5—7 хвилин, після чого ще
напарюють 20 хвилин. Порція прийому на день.
2. В разі опуху селезінки корисним вважається чай з напару квіток
нагідок і трави деревію (№1) в рівних частинах. П’ють 2 склянки на день.
3. Золотушним і рахітичним дітям замість чаю дають пити напар з квіток
нагідок.
Зберігання. Квітки і листя нагідок зберігають у залізних закритих
коробках (переглядати частіше).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter