UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКмин (реферат)
Авторukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось942
Скачало167
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Кмин

 

Carum carvi L.— кмин. Російська назва — тмин обыкновенный; польські

назви: kmin, kminek, karolek.

 

Родина: Umbelliferae — зонтичні.

 

Популярна дворічна рослина. Росте в дикому стані по луках, пасовищах,

полянах, балках, при дорогах. Зустрічається скрізь, крім південних і

південно-східних областей. Культивується і розводиться для збирання

насіння, яке містить ефірне масло. Цвіте в травні — червні:

 

Збирають насіння, зрізуючи серпом усю рослину (не виривати з корінням)

вранці з росою, в'яжуть у снопики, досушують і вимолочують.

 

Вважається вітрогінним, збуджуючим травлення і сечогінним.

 

Вживання. Наукова медицина користується насінням кмину мало, зокрема як

проносним. В аптеках можна знайти і насіння, і кминне масло.

 

В народі і в народній кулінарії насіння кмину застосовують досить

широко. Кмин вживають як пряність у стравах, при засолюванні огірків і

капусти, ним посипають хліб і булочки, його застосовують при

виготовленні сиру, призначеного для тривалого зберігання. В польському

народі популярний кминний суп. Солому, що залишилася після обмолоту

кмину, дають худобі, яка охоче її поїдає і збільшує удій молока. У

білорусів, українців, поляків, чехів кмин є улюбленою і необхідною

рослиною. На Україні не буває в селі хати, щоб під час сінокосів люди не

зібрали собі 2—3 снопочки кмину.

 

1. Насіння кмину вживають при млявому травленні, для збудження

діяльності шлунка і кишечника, як вітрогінний і як освіжаючий засіб.

 

У дитячій практиці застосовують відвари насіння кмину на воді (ложка

насіння на склянку води). Кип'ятять 5 хвилин у закритій посудині і

підсолоджують цукром (1 столова ложка на 1 склянку відвару). Дають

дитині 5—6 разів на день по 1 чайній ложечці. Засіб дають як вітрогінне,

особливо в тих випадках, коли дитина плаче і тре ніжкою об ніжку

(«молотить животик»). Такий же відвар, але без цукру, застосовують для

клізм при здутті живота як у дітей, так і у дорослих.

 

2. Буває, що вухо «затече» вушними виділеннями.

 

T

 

Ъ

 

(без болю). В таких випадках роблять так: у цибулині, у верхній її

частині, вирізують кубик 1 ножем поглиблюють і розширюють отвір. В цю

заглибину насипають чайну ложечку насіння кмину і закривають винутим з

цибулини кубиком. «Фаршировану» таким чином цибулину печуть. З цієї, ще

гарячої цибулини вижимають сік. Кілька крапель такого, ще теплого соку

впускають у канал вуха і закривають ваткою. Процедуру повторюють 2 рази

на день до зникнення недуги. В народі існує переконання, що від цього

засобу кращає слух не тільки при «вощині», а й при «шумі» і «сіпанні» у

вусі.

 

3. Добре розтерте насіння кмину і листя холодної м'яти запарюють

кип'ятком, всипають туди житнього борошна, замішують і цим, дуже теплим,

тістом обкладають грудь жінки-годувальниці при утворенні нариву.

Лікування триває кілька днів підряд.

 

4. При постійній сльозотечі (що посилюється на вітрі) впускають в очі

кминні краплі. Готують їх так: у склянці води кип'ятять 1 столову ложку

насіння кмину. У гарячий непроціджений відвар всипають 1 чайну ложечку

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ