Реферат на тему:
Чистотіл більший
Chelidonium majus L.— чистотіл більший. Бородавочник, жовтосік,
глечкопар, гладушник (отруйна рослина). Російські назви: чистотел
большой, бородавочник, бородавник; польські: jaskoelcze ziele, glistnik
pospolity.
Родина: Papaveraceae — макові.
Багаторічна трав’яниста рослина — бур’ян. При пораненні (особливо
корені) виділяє жовтий або оранжовий молочний сік. Більш старі рослини
мають багатоголовий, червоно-бурий (всередині жовто-оранжовий) корінь,
від якого виростає по кілька стебел. Вони прямостоячі, галузисті,
вузлуваті, вкриті волосками, заввишки 30—60 см, іноді до 1 м. Листки
зісподу голубувато-сизі, зверху ясно-зелені, нижні чергові,
довгочеренкові, гли-боко-пірчасто-роздільні; верхні майже сидячі з
округли ми або яйцевидними, зарубчастими, при основі збігаю> чими вниз
частками. Квітки золотисто-жовті на довгих квітконіжках з опадаючою
дволистою чашечкою і з чотирипелюстковим віночком, звичайно зібрані в
невеликі зонтики. Плід — стручковидний, двостулкова коробочка. Цвіте
чистотіл з кінця травня і майже все літо. В липні на рослині можна
виявити в один час і достигаючі плодики, і бутони квіток.
Росте по засмічених місцях, частіше в затінку, коло житла, під тинами, в
зане* дбаних парках і садах, на кладовищах, по порубках лісів, при
обочинах сільських вулиць. Поширений повсюдно. Збирають траву наприкінці
травня, в липні — під час більш рясного цвітіння. Дехто зрізує тільки
квітучі верхівки, а дехто вириває з грунту цілу рослину, очищає корені
від землі і викидає нижні засохлі листки. Сушать швидко, в добре
провітрюваному місці, в затінку, найчастіше на горищах, підвішуючи
окремі великі рослини або розстеляючи на папері. При Мал. 94. Спеїіаопшт
та}аз — повільному сушінні в погану чистотіл більший. погоду трава
швидко чорніє.
Найчастіше в народі зустрічається вживання оранжевого соку, який
виділяють свіжозірвані рослини в місцях їх поранення, перелому, розриву.
Найбільше виділяють його розламані корені, особливо кореневі шийки і
вузли стебла. Соком цим виводять бородавки, змазуючи їх по 3—4 рази на
день, а також по одному разу або двічі на день плями на шкірі, лишаї,
сверблячі, звичайно уражені грибком місця на шкірі (на ліктях, у
пахвинах суглобів, на підйомі ніг). Звідси і назва бороч давочник,
чистотіл. Часто відмічається дуже ефективне його діяння — «краще за
мазі» —> за народним визначенням. Взимку змивають уражені місця шкіри
міцним водним напаром-настоєм бородавочника, але це менш ефективно, ніж
свіжим соком.
gdX? Для вживання всередину роблять настої з розрахунку 15—20 г сухої
рослини на повну склянку кип’ятку; настоюють години 2. Застосовують по
1/з склянки (не більше) тричі на день при хворобах печінки і жовчного
міхура як жовчогінне, особливо при жовтяниці і жовчних каменях .
Такий же настій вважають болезаспокійливим засобом при судорогах, болях
у грудях, при задишці, болісному, в тому числі й астматичному, кашлі,
простуді. П’ють тоді по кілька ковтків, але частіше. Випивають не більше
як склянку за добу. Доводилось чути переконливі рекомендації напару
чистотіла при болях у шлунку, запорах, при захворюваннях селезінки і
навіть від ревматизму. Випивати більш як склянку за добу, як видно, може
бути небезпечним; випадково можна взяти частину рослини, де скупчено
більше алкалоїдів, що викликають при завищеній дозі втрату чутливості,
паралічні прояви — «прибалушеність» (за народним визначенням).
В медичних статтях кінця минулого століття і в п’ятдесятих роках
поточного писалось про чистотіл як про профілактичний і лікувальний
засіб від рака. Це прижилось серед інтелігенції і, очевидно, чуткою
передалось на села. Для лікування рака беруть близько 30 г сухої трави
чистотіла на півлітра води, доводять до кипіння, настоюють і приймають 3
рази на день по півсклянки. Такий же напар, в тій же дозі, але по 2—3
дні на місяць вважають профілактичним засобом від рака. Дехто для
лікування рака рекомендує приймати по півсклянки на день напару-настою
чистотіла і тричі на день по кусочку, грамів до 10, алое (кімнатного
вазона); розжовують, висмоктують сік і все це проковтують.
Для лікування ран, які довго не загоюються, виразок з так званим диким
м’ясом, в тому числі й злоякісних, застосовують таку свіжу мазь: беруть
за об’ємом 2 частини свіжої трави чистотіла, 2 частини тільки-но
зацвітаючих верхівок звіробою, 1 частину трави росички і 1 частину
квіток нагідок, розтирають все це на мезгу, додаючи трохи соняшникової
олії, і цією маззю змазують виразки; просякнутими нею шматочками роблять
тампони.
Чистотіл вважається в народі глистогінним засобом; звідси, очевидно, і
назва глисник,
Зберігають траву в окремих мішечках. Не можна забувати, що це отруйна
рослина.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
