UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПідмаренник справжній (реферат)
Авторukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось578
Скачало114
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Підмаренник справжній

 

Galium verum L. — підмаренник справжній. Медівник. Російська назва —

подмаренник настоящий; польські: przytulja zoelta, przytulja wlasciwa,

rojnik.

 

Родина: Rubiaceae — маренові.

 

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 15—80 см, з прямими

короткоопушеними, слабими стеблами, які піднімаються з галузистого

кореневища. Квітки в довгій густій пірамідальній волоті, з медовим

запахом, яскраво-жовті, дрібні. Листки зісподу

сірувато-барха-тисто-опушені, зверху темно-зелені, блискучі,

вузьколінійні, гострокінцеві, по 8—12 в кільці. Цвіте з кінця червня, в

липні. Смак рослини гіркий, в'яжучий.

 

Росте на сухих горбах, луках, при дорогах, на межах, схилах, серед

чагарників, на полянах. Поширений повсюдно.

 

Збирають усю рослину під час цвітіння і квітки. Вживають всередину напар

з порізаної рослини — 40,0 г на 1 л води — при водянці. Влітку—вижатий

сік із свіжої рослини по 3—4 чарки на день за 2—3 прийоми як сечогінний

засіб при водянці, хворобах нирок, висипах на шкірі, наривах, екземі

тощо.

 

Зовнішньо напар і сік з рослини вживають для промивання ран, наривів;

для цієї ж мети користуються присипкою з розтертих квіток підмаренника.

 

Уся рослина вважається кровоспинним засобом поряд з насінням липи, соком

кореня живокосту, травою грициків, гірчака водяний перець і споришу. При

кровотечі з носа втягують у ніздрі сік з підмаренника, а кровотечні рани

посипають порошком з його квіток.

 

Ц

 

ках, виклаколючок (на відміну від G. germanica L.),

борозенчасто-ребристе, з гілками, направленими вгору. Листки ланцетні

або еліптичні, переважно по краях і вздовж жилок — з пушком. Квітки в

довгих гронах, золотисто-жовті. Цвіте в червні, липні і частково в

серпні. Плоди чорні. Росте на схилах горбів і узгір'їв, на краях сухих

лісів, серед чагарників, при лісових дорогах, на пісках.

 

Зустрічається повсюдно.

 

Збирають гілки, зрізуючи їх серпом під час цвітіння.

 

В народі вживають відвар з гілок дроку При водянці (живота), при

хворобах печінки, при всіх видах жовтяниці і як кровоочисне. Беруть 15,0

г сушеної трави, заливають 33 столовими ложками сирої холодної води,

ставлять на вогонь і кип'ятять, поки залишиться '/з рідини. Коли

прохолоне, відціджують. Приймають кожні 2 години по 2 столові ложки,

поки не почне проносити і гнати сечу. Ліки ці приймають через день.

Вважають за необхідне пристосувати цей метод індивідуально до кожного

хворого. Протягом І—2 днів встановлюють індивідуальну дозировку. Спосіб

вибору дози дроку в народі досить широко відомий.

 

Дрік використовується для фарбування тканин. Зберігання. Траву дроку

зберігають, у дерев'яних ящиках, викладених папером.

 

0

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ