.

Блекота чорна (реферат)

Язык: русский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
206 2609
Скачать документ

Реферат на тему:

Блекота чорна

Hyoscyamus niger L.— блекота чорна (сильно отруйна рослина). Люлюх.
Російська назва — белена черная;

Родина: Solanaceae—пасльонові.

Дворічна трав’яниста рослина. Дуже схожа на неї однорічна форма, яку
розглядають як самостійний вид (Hyoscyamus agrestis Koch.). Вона
відрізняється від Н. niger Ь. негалузистим, меншої величини стеблом і не
має розетки листків.

За нашими спостереженнями, які потребують, однак, перевірки, за певних
умов, особливо якщо насіння блекоти чорної кілька років лежало в грунті
і з якихось причин не проросло, згодом, проростаючи, воно може давати
однорічні форми, без розетки листків. Підтвердженням цього може бути той
факт, що на пустирях, серед заростей блекоти, одночасно можна зустріти
обидві форми. Якщо такий пустир очистити від блекоти, скопати під город,
то на ньому виростає багато однорічної блекоти.

Часто зустрічається така блекота і після окультурення пустирів навіть у
тих випадках, якщо до цього на них не росло жодного кущика блекоти, а в
грунті, можливо, збереглося насіння ,

Блекота чорна має галузисте, густо вкрите м’якими волосками, трохи липке
стебло, заввишки 30—70 см. Листки прикореневої розетки черешкові,
довгасто-яйцевидні, загострені, виїмчасто-пірчасто-надрізані; стеблові
листки стеблообгортні, майже низхідні, яйцевидні або довгасті,
великовиїмчасто-зубчасті. Квітки майже сидячі,

gd±v¦

. Плід — двогнізда глечикоподібна коробочка з кришечкою, яка
розкривається при достиганні, наповнена дрібним бурувато-сірим насінням.
Насіння схоже на макове. Цвіте з травня до жовтня. Росте на засмічених
місцях, по садах, городах, дворах, пустирях, вулицях, при дорогах, під
сараями і т. д. Поширена скрізь.

Збирають листки під час цвітіння в суху погоду і зараз же розкладають
для сушіння на горищах. При збиранні, сушінні і зберіганні поводяться з
рослиною так само обережно, як і при збиранні дурману. Насіння збирають
наприкінці серпня та у вересні. Іноді збирають верхівки рослини з
квітками.

Через те що блекота дуже отруйна, народ майже не вживає її всередину в
чистому вигляді. Зовнішньо спиртову настойку, змішуючи її з невеликою
кількістю олії, вживають для розтирань при подагричних і ревматичних
болях, як примочку до великих чиряків і карбункулів, що формуються, та
як складову частину сумішей для втирань при простуді, кашлі, плевриті і
т. д. Іноді для тих же цілей спиртову настойку підмішують до олії-з
насіння блекоти, яке купують в аптеках. .

З сухих листків блекоти, дурману і шавлії готують папіросй, які курять,
кілька разів затягуючись, при астматичних приступах.

З суміші листків блекоти і болиголова: крапчастого . в рівних частинах
готують спиртову настойку (2 частини суміші на 5 частин 90° спирту). Цю
настойку по 2 краплі на 1 столову ложку води приймають всередину не
більше як 3 рази на день при сильних внутрішніх болях, при конвульсіях і
падучій хворобі.

При нестерпному зубному болі беруть чайничок, всипають в нього гаряче
вугілля і на нього насипають насіння блекоти. Чайничок закривають носик
його підводять до хворого зуба і злегка втягують в рот дим (не вдихаючи
його). Зубний біль при цьому стихає.

Зберігання, Листки блекоти і насіння щороку заготовляють свіжі.
Зберігають у щільно закритих коробках.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020