Реферат на тему:
Багно болотяне
Ledum palustre L.— багно болотяне (рослина отруйна). Російська назва —
богульник болотный;
Родина: Ericaceae — вересові.
Галузистий вічнозелений прямий кущик, заввишки 50—120 см з сильним
одуряючим запахом, який нагадує камфору. Листки шкірясті,
лінійно-довгасті, з загнутими краями, загострені, чергові, взимку не
опадають. Квітки, зібрані у багатоквіткові грона на верхівках гілок,
білі, рідше червонуваті. Цвіте у травні — червні. Росте на верхових
болотах, у вологих соснових лісах, на купинястих поліських луках.
Поширене на Поліссі і в лісовій зоні. В чорноземній зоні зустрічається
рідко.
Збирають рослину під час цвітіння, зрізуючи гілки в тій частині, де
починаються листки, і зв’язуючи їх у пучки; сушать, підвішуючи на
горищах.
Багно — дуже популярна народна лікарська рослина, на яку є попит навіть
у тих місцевостях, де вона звичайно не росте. Народ не вважає багно
особливо отруйною рослиною.
Насамперед це улюблена в народі рослина, яка вживається для лікування
домашніх тварин, особливо свиней, при всяких їх хворобах. Коровам дають
відвар рослини при здутті, коням — після опою та при коліках, додають у
пійло свиням при епідемічних та інших захворюваннях.
A
Ae
??
?????????M?а, споріднена з ревматизмом) і при бронхіальній астмі,
причому вважається, що такий чай не тільки дає тимчасове полегшення при
болісному кашлі й задишці, а й виліковує при тривалому (тижнів два)
користуванні ним.
Вважається, що до такого протиастматичного чаю добре додати при
заварюванні багна ще 15,0 г дрібно порізаних листків кропиви малої
Цей чай випивають за цілий день, а ввечері знову заготовляють порцію на
наступний день.
Такий же чай дають по 1 чайній ложці кілька разів на день дітям при
особливо сильних приступах коклюшу.
При ревматизмі і при ломоті в «ковтуні» (Полісся) роблять мазь для
втирання: 1 частину дрібно порізаного квітучого багна і 1 частину дрібно
порізаного кореня чемериці (№ 143) змішують з 3 частинами розтопленого
свинячого жиру. Все це ставлять на 12 годин у теплу піч або духовку (не
можна доводити до кипіння), потім виймають, проціджують в банку і
зав’язують папером. Цю саму мазь вживають для змазування шкіри при
корості і вошивості.
В деяких місцевостях західних областей УРСР напар багна приймають в
народі при заразних епідемічних захворюваннях як лікувальний і
профілактичний засіб, а місцями вважають його мало не універсальним
лікувальним засобом. Шинкарі по селах колись настоювали багно в
самогоні, щоб приголомшити п’ючого і вимусити у нього гроші.
Порошком з листків багна або гілочками його перекладають одяг у скринях,
щоб уберегти його від молі.
Зберігання. Вважається, що зберігати багно найкраще в залізних щільно
закритих коробках, але зберігають його також у пучках в папері, в
скринях, шафах і т. д.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
