UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМеліса лікарська (реферат)
Авторukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1594
Скачало148
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Меліса лікарська

 

Melissa officinalis L.— меліса лікарська. Лимонна м'ята, маточник

(Волинь). Російські назви: мелисса лекарственная, лимонная трава,

лимонная мята; польські: melisa lekarska, rojownik.

 

Родина: Labiatae — губоцвіті.

 

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 30— 120 см, при розтиранні має

лимонний запах. Стебло галузисте, вся рослина м'яковолосиста. Листки

серцевидно-яйцевидні, великозубчасті, черешкові. Квітки блідо-рожеві або

білі, в пазушних пучках. Цвіте в липні — серпні. Розводиться часто для

бджіл; в деяких місцях прижилась як дика рослина, навіть бур'ян. В

дикому стані ця рослина у нас не росте, але волинські жінки розводять її

в городах, і в народній медицині вона має дуже широке застосування.

Збирають тільки листки або верхівки гілок на початку цвітіння.

 

На організм людини діє своїми маслами, гіркотою і наявними в ній

дубильними речовинами: вітрогінно, сечогінно, збуджує нерви і травлення.

 

Відомо, що в мелісі є вітамін С.

 

Вживання. Наукова медицина користується мелісою обмежено; масло з меліси

застосовується в парфюмерному виробництві. Народна медицина вживає

мелісу при жіночих хворобах, зв'язаних з хворобами матки, через що вона

називається «маточником».

 

рясінь, від переляку, горя, туги; при коліках у кишечнику і здутті, які

бувають навіть при найсуворішій обережності в їжі, при мігрені і

головному болі, який нічим не можна пояснити; при посиленому серцебитті

і запамороченні, при блюванні у вагітних, а також при зубному болі (в

останньому випадку у вигляді полоскання). Водний напар меліси заміняють

іноді спиртовою витяжкою: 1 частина сухих листків за об'ємом на 3

частини спирту. Приймають 3 рази на день по 1 чайній ложечці настойки на

'/з склянки води.

 

Зовнішньо. Для ароматичних ванн: при поганому обміні речовин і як

зміцнювальне при загальному занепаді сил. Для ванн змішують мелісу в

рівних частинах з такими рослинами: деревію —20,0 г, полину — 20,0 г,

материнки — 20,0 г, кореневищ аїру тростинного —20,0 г, холодної м'яти

—! 20,0 г, соснових бруньок і пагонів (зібраних у лютому— березні) —

20,0 г. Все це змішують і варять у закритій посудині в 10 л води

протягом 30 хвилин. Дають охолонути, проціджують і вливають у ванну з

гарячою водою. Купаються 15 хвилин. Температура ванни 37—38°С.

 

Розтерті листки меліси як свіжі, так і сушені (в останньому випадку

розмочені в кип'ятку) прикладають на шматочці до ран (приємно холодить,

зменшує біль).

 

Під час геморою, при запорах клізма (невелика) з 1 чайної ложечки

вижатого мелісового соку на 1 склянку перевареної води добре впливає на

самопочуття хворого.

 

Аптеки продають folia Melissae як народний засіб та мелісове масло.

 

Зберігання. Листя меліси зберігають у жерстяних добре закупорених

коробках.

 

0

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ