Реферат на тему:
Купина лікарська
Polygonatum officinale — купина лікарська (дуже отруйна рослина).
Мило, дзвіночки. Російські назви: купена лекарственная, купена аптечная;
Родина: Liliaceae — лілійні.
Багаторічна трав’яниста рослина з товстим, вузлуватим кореневищем, з
верхнього боку якого видно заглиблення —; «ямочки» — сліди відмерлих
стебел_ минулих років. Стебло заввишки 15—50 см. гострогранчасте, голе,
з черговими еліптичними або довгастими, сидячими,
напівстеб-лообгортними, зісподу сйзо-зеленими листками, звичайно
оберненими в Один бік. На зиму стебла відмирають, під ними у продовженні
кореневища формується новий пагін. Квітки по одній, іноді по дві на
квітконосі, пониклі, білі, звисають в ряд вздовж стебла малими
«дзвіночками». Оцвітина шестизубчаста. Цвіте в травні —- червні. Плоди —
чорні ягоди. Росте в лісах, а також серед чагарників. У невеликих
кількостях зустрічається повсюдно, майже в усьому СРСР, крім крайніх
північних областей.
Збирають кореневища купини влітку або в усякий час. Вживають їх
найчастіше у свіжому вигляді, але й сушать на зиму, розкладаючи в
теплому місці з осторогою, як отруйні ліки.
Крім вказаної, використовують також кореневища інших видів: купину
багатоквіткову (Р. multiflorum Ali.) і купину широколисту (Р. latifolium
Desf., вона ж P. an-ceps Mnch.). Ця остання поширена в областях більш
південних, ніж попередні.
C
o янок, плям. Після цього шкіра звичайно злущувалась і з’являлась молода
ніжна шкіра. Натирання таке викликає запалення шкіри, але
інфекційно-гнійних уражень при цьому звичайно не буває. Сильне натирання
може викликати виразки і струп. Рідше для цієї мети вживають
(розмочуючи) висушене кореневище.
Як болезаспокійливий зовнішній засіб вживають відвар кореневища: грамів
50—60 його подрібнюють, доливають 2 склянками води, кип’ятять хвилин 5.
Насичують цим відваром шматочки і роблять примочки на сильно забиті,
синякові місця, защемлені, але без сильного пошкодження шкіри, на
анальний отвір при сильних гемороїдальних болях, особливо при зовнішніх
защемлених шишках. Свіжим коренем натирають також болісні місця при
ревматичних, невралгічних болях (ішіас), ломоті в кістках «на погану
погоду» як відтяжний і болезаспокійливий засіб.
Для цього ж користуються і спиртовою настойкою: 1 частина порізаних на
кусочки кореневищ на 2 частини спирту. Діяння схоже як від натирання
настойкою з насіння дурману .
Ягоди, через незнання, іноді їдять діти, у яких після цього з’являється
сильне блювання, що, можливо, і уберігає від смертельного результату.
Зберігають і кореневища, і настойки так як отруту, додержуючи
відповідної обережності.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
