UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпориш звичайний (реферат)
Авторukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1618
Скачало162
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Спориш звичайний

 

Polygonum aviculare L.— спориш звичайний, птича гречка. Російські

назви: горец птичий, спорыш, птичья гречиха; польські: rdest ptasi,

sporysz, swinskie ziele.

 

Родина: Polygonaceae — гречкові.

 

Дуже популярна рослина, яка росте у дворах, на стежках, при дорогах, на

вигонах, постійних сухих пасовищах, на валах, на засмічених місцях коло

жител тощо. Витривала до витоптування. Стебла слоркшу стелються по

землі, колінчасті; рослини кущисті. Квітки дуже маленькі, білуваті,

іноді блідо-рожеві, розміщені в пазухах дрібних листків. Після цвітіння

стебла стають твердими, тому збирають всю рослину під час цвітіння.

Цвіте спориш з травня і майже до кінця осені, найбільш інтенсивно (на

Волині)—в липні — серпні.

 

Спориш е улюбленим кормом для свиней. Свині дуже охоче його їдять і

охоче пасуться на ньому, через то його іноді називають «свинячим

зіллям».

 

Збирають усю траву, коли спориш тільки зацвітає, а стебла ще не встигли

затвердіти.

 

У народній медицині спориш має дуже широке застосування, а саме: при

хворобах нирок, печінки, катарах шлунка, при поносах, при застарілому

катарі сечового міхура, при ранах як свіжих, так і задавнених.

 

На підставі народної практики і особистих спостережень приходжу до

висновку, що подібно до звіробою спориш займає велике місце в народному

лікуванні більшості хвороб порушення обміну речовин в організмі та ряду

інших хвороб. Візьмемо, наприклад, такі тяжкі хвороби, як жовчні камені,

ниркові коліки, камені сечового міхура (та інщі форми «кам'яної»

хвороби), навіть сильно застарілі і без успіху ліковані іншими (будь-то

хімічні чи рослинні засоби),—в усіх цих випадках спориш вважається

незамінним. Нагадую, що рослини в народі не вживаються поодинці, а

найчастіше в сумішах. Тому і спориш входить у суміші. Про ці суміші буде

мова у відповідних місцях. Тепер же ми даємо тільки загальні відомості

про хвороби, при яких застосовується спориш.

 

Ц

 

Спориш вживають при всіх видах гастритів: ахілії і гіперхілії. Суміш

тоав. застосовуваних при ахілії, вказано в нарисі про подорожник

ланцетолистий. Він входить в інші суміші, вже описані. Тут зазначу, що

при ахілії спориш беруть також у суміші з розмарином (росте в Криму і в

Закавказзі) — півпорції, з додаванням холодної м'яти (1/з порції).

 

При пораненнях застосовуються примочки з напару свіжої рослини споришу

(заспокоює біль і сприяє розвиткові грануляцій). '

 

При запаленні легень, сильних бронхітах і плевритах хворим дають чай з

листків підбілу (мати-й-мачухи, ) — 5,0 г, квіток чорної бузини — 5,0 г

і споришу — 5,0 г.

 

При поносах п'ють гарячий відвар споришу в суміші з хвощем (№ 89).

Споришу беруть 2 частини, а хвоща — 1 частину. Варять у червоному

міцному вині 3 хвилини і приймають гарячим кожні 4 години по '/з (до

половини) склянки.

 

Можна було спостерігати, що спориш дійсно інтенсивно жене «пісок». При

лікуванні споришем майже непомітно для хворого при кожному

сечовипусканні виходило по 40—60 темно-жовтих неправильної форми

піщинок. Самі хворі говорили: «Спориш крушить камені б пісок і з сечею

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ