UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВалеріана лікарська (реферат)
Авторukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1636
Скачало173
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Валеріана лікарська

 

Valeriana officinalis L.— валеріана лікарська. Маун, одолян, козлик.

Російські назви: валериана лекарственная, маун; польська — kozlek

lekarski.

 

Родина: Valerianaceae—валеріанові, маунові.

 

Вид Valeriana officinalis L. є так званим «збірним видом». Систематики

поділяють його на кілька видів і різновидностей; серед них V. palustris

Kr.— валеріана болотяна, V. polygama Bast.—валеріана різностатева, вона

ж V. simplicifolia (Rchb.) Kab.— в. цілолиста, V. sto-lonifera Czern.—

валеріана пагононосна та ін.

 

У народі лікарську перевагу якого-небудь із зазначених видів спеціально

не відтіняють, але вважають більш цілющими корені рослин, що ростуть на

сухих місцях.

 

Валеріана — багаторічна трав'яниста рослина заввишки від 100 до 150 см.

У перший рік звичайно рослина формує розетку прикореневих листків, не

виростаючи у квітконосне стебло; такі ж розетки формуються на

відростаючих пагонах у деяких окремих видів. Листки супротивні,

непарно-пірчастоскладні, листочки яйцевидно-ланцетні, зазублені або

цілокраї. Стебло пряме, борозенчасте. Суцвіття велике, галузисте, окремі

частини його у формі складних щитків. Квітки дрібні, двостатеві, рожеві

або білі. Цвіте звичайно в червні, липні, деякі також і в серпні. Росте

на болотистих місцях, у заплавах рік, на трав'янисто-осокових болотах, у

вогких чагарниках, серед лозняків. Поширена повсюдно.

 

Збирають корені і кореневища рано навесні або пізно восени. Викопавши,

добре очищають від землі, миють у холодній воді і сушать у затінку.

Настойки готують переважно з кореневищ, зібраних на високих місцях.

 

Корені і кореневища валеріани мають своєрідний запах, на смак гіркі,

трохи пекучі. Запах валеріани приваблює котів; ось чому корені її,

особливо при сушінні, треба оберігати від них, бо вони можуть їх

попсувати.

 

Наш народ добре знає валеріану і цілющими властивостями її коренів і

кореневищ користується при лікуванні багатьох хвороб.

 

Насамперед народ вважає валеріанові корені з кореневищами засобом, який

заспокоює нерви, але крім того, і засобом, який сприяє травленню,

«розігріває» шлунково-кишковий тракт, вітрогінним, а також глистогінним

засобом.

 

З коренів з кореневищами валеріани готують настойки водні, спиртові

(іноді й ефірні), які вживають при нервових збудженнях, потрясіннях, при

істерії, при судорогах, при падучій хворобі, тяжких душевних

переживаннях, безсонні, серцебитті як засіб, що підтримує сили, при

поносах (особливо ефірну настойку) та в інших випадках, про що буде

сказано нижче.

 

 

?????????~?ці настоюють цілий тиждень. Рідину зливають, в неї віджимають

залишок, дають устоятись і проціджують крізь полотно або пропускний

папір. Всередину дають від 15 крапель до 3,0 мл на день.

 

Ефірну настойку по селах роблять так: 1 частину дрібно порізаного (на

крупний порошок) валеріанового кореня настоюють протягом 4 діб у 4

частинах 90° спирту, потім доливають 2 частини ефіру і ще настоюють З

доби. Рідину зливають, в неї віджимають залишок, дають устоятись і

проціджують крізь нецупкий пропускний папір. Виходить прозора жовтувата

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ