UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОмела (реферат)
Авторukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось944
Скачало146
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Омела

 

Viscum L. (V. album L. та інші) — омела. Російські назви — омела белая

та ін.; польська — jemiola.

 

Родина: Loranthaceae — омелові.

 

Відомий напівпаразит, який оселяється на деревах і кущах у вигляді кущів

кулястої форми. Листки супротивні, довгасті, тупі, шкірясті, з

невиразними паралельними жилками, які залишаються на зиму. Гілки

вилоподібно-розгалужені.

 

Паразитують різні форми на тополях, вербах, дубі, клені, березі, липі,

в'язі, на груші і яблуні, навіть на сосні (дуже рідко).

 

Систематики розрізняють кілька видів (часто залежно від живлячого

дерева). Цвіте V. album з лютого, в березні і квітні. Квітки

одностатеві, дводомні, сидять пучками по 5—6 в розвилках стебел і на

кінці гілок, жовтувато-зеленуваті. Ягоди овальні, білі, клеїсті,

достигають наприкінці травня. Поширені повсюдно в невеликій кількості.

 

Збирають листки і кінці гілок не товщі, як олівець,—і в березні,

звичайно після цвітіння, ягоди — у травні.

 

В народі існує намагання вишукати більш рідкі форми (у відношенні до

живлячої рослини цього напівпаразита). Яких-небудь переконливих підстав

для цього немає, хоч і не можна відмовитися від думки, що лікувальні

властивості омели можуть бути зв'язані з живлячою рослиною.

 

Омела має застосування в народі насамперед як кровоспинний і в'яжучий

засіб, а також болезаспокійливий, глистогінний і має деяке специфічне

значення, про що говориться нижче.

 

Омелою користуються при жіночих хворобах, при надмірному місячному і

всяких інших кровотечах з матки, а також при шлунково-кишкових

кровотечах. Для внутрішнього приймання вживають відвар 35,0—40,0 г на 1л

води, а для ванн — 60,0 г також на 1 л води.

 

Омелу застосовують у відварі для іригацій і для ванн (сидячих) при

геморої. Для іригацій застосовують відвар з омели, деревію , гірчака

водяний перець , дубової кори , кропиви і квіток глухої білої кропиви

—кожного по 10,0 г, а омели—15,0 г. Кип'ятять 20 хвилин на малому вогні.

Таким же відваром роблять промивання, примочки і обклади на рани, що

хронічно не загоюються, на виразки і нариви.

 

Для вигнання круглих глистів приймають суміш порошку листків омели — 0,5

г, ягід омели (сухих у порошку) — 0,5 г і подрібненого на порошок кореня

валеріани — 1,0 г. Суміш цю приймають щодня протягом 3 днів. При цьому

рекомендується їсти свіжу терту моркву.

 

Чай з омели п'ють при поганому самопочутті, особливо старики і старухи,

занепаді сил і головокружінні, «замороченні голови».

 

Зберігання. Омелу зберігають в ящиках, викладених папером.

 

0

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ