UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМедицина запорізької Січі (реферат)
Авторukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3679
Скачало396
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Медицина запорізької Січі

 

План

 

Козацька медицина.

 

Перші шпиталі на Запорізькій Січі.

 

Відкриття медичних шкіл на Запорізькій Січі.

 

Використана література

 

Історія України XVI—XVII ст. характеризується запеклою боротьбою

українського народу за свою національну самобутність, велику і почесну

роль у якій відіграли українські козаки. Медичну допомогу пораненим і

хворим воїнам-козакам подавали здебільшого народні цілителі. Та й самі

козаки володіли певними прийомами само- і взаємодопомоги: вміли пускати

кров, виривати зуби, накладати лещата при переломах тощо.

 

Життя запорізьких козаків здебільшого минало в походах і бойових

сутичках. Допомогу при різних пошкодженнях та захворюваннях вони

подавали за правилами та засобами народної медицини тих часів. Козаки

вміли пускати кров, виривати зуби, виготовляти пластирі для лікування

ран, накладати лещата при переломах. Вирушаючи в похід, вони разом із

запасами зброї і харчами брали й ліки.

 

Більш-менш докладні відомості про лікувальні звичаї запорізьких козаків

знаходимо у рукописах французького інженера Боплана, який прожив на

Україні 17 років і свої спостереження виклав у окремій книзі,

надрукованій у 1650 р. Він пише: «Я бачив козаків, які, щоб позбутись

гарячки, розбавляли у чарці горілки півзаряду пороху, випивали цю суміш,

лягали спати і на ранок просинались в доброму стані. Часто бачив я, як

козаки, поранені стрілами, коли не було хірургів, самі засипали свої

рани невеликою кількістю землі, яку перед цим розтирали на долоні

слиною. Козаки хвороб майже не знають. Більша частина з них помирає в

сутичках з ворогом або від старості... Від природи наділені вони силою

та ростом високим...» Боплан зазначає також, що під час зимових походів

серед козаків великих втрат від холоду не було, оскільки вони тричі на

день їли гарячу юшку з пива, яку заправляли олією та перцем.

 

Звичайно, що відомості Боплана не завжди вірогідні. Іноді вони

грунтувалися на переказах і домислах, не відбиваючи повною мірою

дійсного стану лікарської допомоги.

 

З походів запорізькі козаки поверталися з великою кількістю поранених,

частина яких залишалась назавжди інвалідами. З цих причин козаки змушені

були мати свої шпиталі.

 

Перший такий шпиталь було засновано в Дубовому лісі на острові між

річками Старою і Новою Самарою. Там були споруджені будинки й церква,

оточені захисними ровами. На прохання козаків з Києва в цей шпиталь було

запрошено ієромонаха Паїсія, на якого крім духовних обов'язків

покладався Запорізький Спас»—головний козацький шпиталь в Межигір'ї коло

Києва.

 

Наприкінці XVI ст. головним шпиталем козаків стає шпиталь в

Трахтемирівському монастирі на Дніпрі нижче Канева.

 

Військові шпиталі були й у монастирях: Лебединському біля Чигирина і

Левківському біля Овруча. Монастирі охоче приймали на себе піклування

про козаків, оскільки мали від цього матеріальний прибуток. В козацьких

шпиталях, на противагу цивільним в містах і селах, знаходили притулок не

тільки інваліди, тут також лікували поранених та покалічених. Це були

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ