.

Переклад слів, що означають специфічні реалії (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
189 2615
Скачать документ

Реферат на тему:

Переклад слів, що означають специфічні реалії

Перекладач повинен знати не тільки мову, але й життя, побут, історію,
географію, культуру, державний та політичний устрій тих країн, з мови
яких ведеться переклад. Незнання реальної дійсності, яка стоїть за
словами, нерозуміння реалій часто призводить грубих помилок у перекладі.

У ряді перекладів роману У.Теккерея “Ярмарок пихи” (“Vanity Fair”)
допущені помилки у передачі деяких реалій. Так, в одному з розділів
дорослий син священика Б’юта Кроулі заходить до вітальні через вікно. В
оригіналі, однак, знаходимо, що він заходив through the parlour window.

В У.Теккерея це означає French windows – a pair of light doors made of
glass in a frame, usually opening out on to a garden or balcony.

В іншому місці у деяких перекладах залишається неперекладеним біблеїзм
(до речі, біблеїзми часто зустрічаються не тільки у класиків XIX ст.,
але й в сучасних англомовних авторів, у тому числі і в публіцистиці).
Один з героїв роману, старий Седлі, незадоволений тим, що його син
ніяковіє перед дівчатами:

I’ve no patience with Jos and his dendified modesty. It is out-Josephing
Joseph.

У підкресленій фразі міститься посилання на біблейську легенду про
Йосифа Прекрасного (Книга Буття: 39). У літературі цей образ вживається
як втілення високоморальної людини, яка не піддається ніяким спокусам. У
згадуваних перекладах ця алюзія, як правило, пропускалася.

Ще один приклад. У перекладі повісті А.Крісті “П’ятеро поросят”
(Донецьк, видавництво “Донбас”, 1991 р.) є таке речення:

Вони пішли стежкою і опинилися біля будинку – старого, але ще гарного, в
грузинському стилі приміщення.

Перекладач при роботі над твором не задумався над тим, що в англійському
містечку, де відбувається дія повісті, не могло бути старих будівель в
грузинському стилі. Йшлося ж про Georgian style – георгіанський стиль,
тобто стиль часів правління королів Георгів.

При перекладі необхідно враховувати, що перший поверх у Великобританії
– ground floor, у Франції – rez-de-chassee, а у Сполучених Штатах
Америки – first floor.

Вираз

He pulled the window up / down,

що означає

Він відкрив / закрив вікно, оскільки у Сполучених Штатах та
Великобританії вікна відкриваються вгору, може викликати при перекладі
проблеми подвійного характеру. З одного боку, переклад

Він підняв / опустив вікно буде незрозумілим читачеві, який не знайомий
з цією особливістю англійських чи американських будинків. З іншого ж
боку, варіант перекладу

Він відкрив / закрив вікно, не завжди підходить, оскільки по-перше,
втрачається національний колорит, а, по-друге, далі в тексті можуть бути
сцени, пов’язані саме з цією конструктивною особливістю вікон.

Не можна перекладати вигук підчас виступу оратора

Hear! Hear!

як

*Слухайте! Слухайте!, оскільки в оригіналі це не заклик до уваги, а
вираз повного схвалення того, що говорить оратор.

Так само помилкою буде в тексті з американського життя перекладати
речення

He was whistled by the audience.

як

*Публіка його освистала, оскільки в США свистом виражається схвалення.

Кожен раз, коли перекладачеві зустрічається слово, в значенні якого він
сумнівається по суті, тобто коли йому не зрозуміло, яка реальна
дійсність стоїть за цим словом, він повинен вияснити значення цієї
реалії. Якщо він не знаходить відповіді у словниках, то необхідно
звертатися до довідників, до спеціальної літератури, за консультацією
спеціалістів. Нижче подаємо два переклади уривку з роману Дж.Голсуорсі
“Лебедина пісня” (“The Swan Song”):

“What do you think about this strike, Coker?”

The almost hairless man lowered the Sautern.

“Got nobody in it, Sir, if you ask me.”

“What makes you say that?”

“If it had anybody in it, Sir, they’d have had the railings of Hyde Park
up by now”

Ось як цей фрагмент переклала О.Мініна (1930 р.):

– Что вы думаете об этой стачке, Кокер?

Лысый, лишённый всякой растительности человек стал наливать сотерн.

– Неосновательно задумано, сэр, если вы спрашиваете моё мнение.

– Что заставило вас так думать?

– Будь иначе, сэр, они давно вывернули бы ограду Гайд-парка.

Переклад П.Лоріє (1953 р.):

– А вы, Кокер, что скажете о стачке?

Лысый.слуга наклонил бутылку сотерна.

– Неосновательно задумано, сэр, если вы уж меня об этом спрашиваете.

– Почему вы так думаете?

– А было бы основательно, сэр, Хайд Парк был бы закрыт для публики.

eeu

ue

eue

82

omething up може перекладатися вирвати і закрити. Яке ж з двох значень у
наведеному прикладі є правильним ?

Відповідь на це запитання можна знайти в роботах з історії Англії. Після
ознайомлення з ними неважко встановити, що в дні заворушень натовп
нерідко перевертав огорожу Гайд Парку. Звідси, у другому перекладі, який
за своїми літературними якостями набагато вищий першого, зроблена
помилка при передачі цієї реалії.

До специфічних реалій слід віднести і форми ввічливого звертання та
назви мір та ваг.

Як правило, форми ввічливого звертання при перекладі транслітеруються:

sir – сер mister – містер miss – міс

Виключенням є дипломатичні документи і офіційні газетні повідомлення, у
яких ці слова перекладаються українськими відповідниками:

Mrs Bush – пані Буш

Назви мір та ваг при перекладі зберігаються:

a pound – фунт

ounce – унція

pint – пінта

Однак, слід зазначити, що при передачі одиниць вимірювання, виражених у
національній системі, перекладач повинен прийняти рішення щодо
необхідності їх переводу у метричну систему. При інформаційному
перекладі, тобто коли важливо точно передати інформацію, збереження цих
вимірів лише б заважало сприйняттю цієї інформації. Тому таку заміну
необхідно проводити уже в самому тексті. При перекладі художнього ж
тексту така заміна в тексті призводить до втрати національного
колориту. Тому якщо виникає необхідність у такій заміні, то її варто
робити у примітці.

Характерною особливістю англійської мови є незвичайно точна вказівка
мір, ваг, відстаней, часу, кількості (наприклад, слів) і т.п. навіть у
тих випадках, коли, здавалося б, для цього немає необхідності. При
перекладі така точність не передається, оскільки вона нехарактерна для
української мови:

six months – півроку

eighteen months – півтора року

a dozen of eggs – десяток яєць

Two million words were ready in 1939. – У 1939 році була написана
більша частина книги.

Ще один приклад взятий з роману Дж.Голсуорсі “Власник” (“the Man of
Property”). Описуючи обід одного з героїв, Суізіна, автор пише:

He could take nothing for dinner but a partridge with an imperial pint
of champaigne.

Переклад Н.А.Волжиної:

За обедом он прикоснулся только к куропатке, запив её бутылкой отменного
шампанского.

Перекладачка пішла по правильному шляху, переклавши imperial pint of
champaigne як бутылку … шампанського, оскільки в російській мові
бутылка шампанского або бокал шампанского – звичні словосполучення, тоді
як пинта шампанского – сполучення дуже незвичайне. Російському чи
українському читачеві здалася б дивною така точність міри у художньому
творі, особливо у наведеному контексті. Але при цьому перекладачка
допустила дві неточності. Слово imperial не слід перекладами слово
отменный. Воно відноситься у даному випадку не до якості, а до
кількості: imperial pint – міра рідини, затверджена законом і прийнята у
Великобританії (пор. imperial gallon, imperial acre). Навряд чи вдалим є
і спільне вживання дієслів прикоснувшись і запив её. Тут у перекладі є
протиріччя.

Література:

Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории
переводов. – М., “Международные отношения”, 1975.

Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. –
Львів: Вища школа. Вид-во при Львівському університеті, 1983.

Ковганюк С.П. Практика перекладу. (З досвіду перекладача). – К.,
“Дніпро”, 1968.

Комиссаров В.Н. Теория перевода. – м,: “Высшая школа”, 1990.

Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. – К., “Вища школа”, 1982.

Korunets I.V. Theory and Practice of Translation. – Вінниця, “Нова
книга”, 2000.

Латышев Л.К. Курс перевода: (Эквивалентность перевода и способы её
достижения). – М., “Международные отношения”, 1981.

Лилова Анна Введение в общую теорию перевода. – М., “Высшая школа”,
1985.

Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки
лингвистической теории перевода. – М., “Международные отношения”, 1974.

Федоров А.В. Введение в теорию перевода (Лингвистические проблемы). –
М., Изд. лит. на иностр. яз., 1958.

Федоров А.В. Основы общей теории перевода: (Лингвистические проблемы). –
М.: “Высшая школа”, 1983.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020