.

Види пенсії (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
592 6762
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Види пенсії

План

Вступ

1. Пенсія за віком

2. Пенсія за вислугу років

3. Пенсія з інвалідності

4. Пенсія в разі втрати годувальника

Список використаної літератури

Вступ

Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за
віком, з інвалідності, на випадок втрати годувальника та в інших
випадках передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 5
листопада 1991 року.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, що проживають на Україні,
мають право на пенсію врівні з громадянами України на умовах
передбачених законодавством або міждержавними угодами. Пенсійне
забезпечення громадян України, які проживають за її межами учиняється за
угодами з іншими державами.

В випадках, коли угодами між Україною та іншими державами передбачені
інші правила, ніж ті, які містяться в Законі “Про пенсійне
забезпечення”, то застосовується правила встановлені цією угодою.

Пенсії бувають трудові і соціальні.

До трудових пенсій належать пенсії за віком, з інвалідності, у разі
втрати годувальника та за вислугу років.

1. Пенсія за віком

Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з
досягненням певного віку та одночасною наявністю необхідного стажу
роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком зазвичай зветься
пенсійним. Термін “пенсійний вік” у законодавстві не вживається.
Натомість у кожному випадку називається вік, із досягненням якого
призначається пенсія за віком. Введення цього терміна охоплює декілька
віків. Пенсійний вік, як і тривалість стажу, встановлюється законом.
Право на пенсію за віком нерозривно пов’язане з трудовою діяльністю
людини. Досягнення пенсійного віку служить підставою для припинення
трудових відносин працівників із роботодавцями, через що у держави
виникає необхідність пенсійного забезпечення громадян. Право на пенсію
за віком мають: чоловіки – при досягненні 60-ти років, які мають стаж
роботи не менш 25 років та жінки – при досягненні 55-ти років і
наявності стажу роботи не менш 20 років.

Пенсія за віком відрізняється від інших видів пенсійного забезпечення,
приміром, від пенсії з інвалідності та за вислугу років. Вона
відрізняється від пенсії з інвалідності тим, що її призначення не
залежить від фактичного стану працездатності людини. Пенсію за віком не
важко відрізнити і від пенсії за вислугу років, хоч обидві ці пенсії
встановлюються незалежно від фактичного стану працездатності. Різниця
полягає в тому, що для отримання пенсії за віком є необхідним певний
вік, а право на пенсію за вислугу років зазвичай не передбачає
досягнення будь-якого віку.

Пенсії за віком – головний вид матеріального забезпечення непрацездатних
громадян, що стосується життєво важливих інтересів мільйонів вітчизняних
пенсіонерів. У загальній чисельності пенсіонерів (близько 14 млн. осіб)
10 млн. пенсіонери за віком.

Право на пільгове пенсійне забезпечення за віком мають учасники та
інваліди війни, а також сім’ї загиблих воїнів. Воно виникає з настанням
таких умов:

досягнення віку (чоловіками – 55, жінками – 50 років);

стажу роботи (у чоловіків – 25, у жінок – 20 років) і наявності
спеціальної юридичної підстави – участі у бойових діях, а далі інвалідів
війни – поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту
Батьківщини чи виконання інших обов’язків військової служби, або
внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи
виконанням іншого військового обов’язку.

Право на пенсію на пенсію на пільгових умовах мають також батьки та
дружини військовослужбовців, які не взяли повторного шлюбу, загиблих на
фронті чи під час виконання іншого військового обов’язку, або померлих у
період військової служби: чоловіки з досягненням 55-річного віку і
стажем роботи не менш 25 років; жінки – з досягненням 50-річного віку і
стажем роботи не менш 20 років.

2. Пенсія за вислугу років

Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян,
зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної
працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію
за віком.

Право на пенсію за вислугу років мають:

окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу;

робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які
безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку
руху на залізничному транспорті та метрополітені;

водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному
процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні
вугілля, сланцю, руди, породи;

механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на
вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад
морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден
портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних,
роз’їзних, приміського і внутріміського сполучення);

працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо
зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових,
топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних,
лісовпорядних і розвідувальних роботах;

робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті
на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні
механізмів і обладнання;

деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних
підприємств і колективів відповідно до пункту “ж” статті 55;

працівники освіти, охорони здоров’я, а також соціального забезпечення,
які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних
службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів,
відповідно до пункту “е” статті 55;

спортсмени відповідно до пункту “є” статті 55.

3. Пенсія з інвалідності

Інший вид трудової пенсії – це пенсія з інвалідності. Вона є одним із
видів соціального захисту непрацездатних. Її можна визначити як
щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, призначувані в разі
встановлення медичним органом однієї з трьох груп інвалідності, які
тягнуть повну або часткову втрату працездатності внаслідок трудового
каліцтва, професійного чи загального захворювання, з інших причин.

”B*

T

v

x

?~ ? ‚ ’ T

?

???????????ід 21.03.91, інвалідом є особа зі стійким розладом функцій
організму, обумовленим захворюванням, наслідків травм чи уроджених
дефектів, що приводять до обмеження життєдіяльності, до необхідності
соціальної допомоги й захисту.

Встановлення інвалідності проводять МСЕК, функції яких регламентуються
спеціальною інструкцією “Про встановлення груп інвалідності”,
затвердженою Міністерством охорони здоров’я України та узгодженою з
Федерацією профспілок України 28 грудня 1991 року.

Залежно від ступеня втрати працездатності інвалідність диференціюється
на три групи: I, ІІ та ІІІ.

Законодавство про пенсійне забезпечення вирізняє два види пенсії з
інвалідності залежно від причин інвалідності:

пенсії з інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного
захворювання;

пенсії з інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі не
пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

4. Пенсія в разі втрати годувальника

Пенсії призначаються за втрати годувальника. Під терміном “утрата
годувальника” розуміється смерть, безвісна відсутність чи пропажа
громадянина безвісти, посвідчені в установленому порядку загсом, судом
чи іншими органами.

Другий вид державної пенсії – це соціальна пенсія. Інститут соціальних
пенсій вперше введено в законодавство про соціальне забезпечення з 1
січня 1991 року Законом Союзу РСР “Про пенсійне забезпечення громадян в
СРСР”. Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991
року також застосовує цей інститут, удосконаливши його і зменшивши вік,
із досягненням якого призначаються соціальні пенсії, до загального
пенсійного віку.

Соціальними пенсіями користується незначна кількість осіб. Так,
наприклад трудові пенсії одержує більше 95% пенсіонерів, соціальні –
менше 5%.

Соціальну пенсію можна визначити як щомісячні виплати з Пенсійного
фонду, призначені непрацюючим, непрацездатним громадянам, які не мають
права на трудову пенсію.

Правовий режим надання соціальної пенсії вирізняється за суб’єктивною
ознакою залежно від категорії одержувачів пенсії, а також за причиною
відсутності права на трудову пенсію. До осіб, які мають право на
соціальну пенсію, належать інваліди I та II груп, у тому числі інваліди
з дитинства, а також інваліди III групи; особи, які не досягли
18-річного віку чи старші за цей вік, якщо вони стали інвалідами до
виповнення їм 18 років, у разі втрати годувальника, діти – інваліди у
віці до 16 років.

На відміну від трудових пенсій, розмір яких визначається стажем,
заробітком, умовами праці, соціальні пенсії враховують лише соціальну
незахищеність громадян. Розмір цих пенсій диференційований: від 30 до
200% мінімальної пенсії за віком. Соціальні пенсії в розмірі 30%
мінімальної пенсії за віком призначаються чоловікам і жінкам, які
досягли відповідно 60- і 55-річного віку, але не мають права на трудову
пенсію без поважних причин. Особи, які досягли пенсійного віку, а також
інваліди III групи, які не мають права на трудову пенсію з поважних
причин, мають право на соціальну пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії
за віком.

За своєю природою соціальні пенсії займають проміжне місце між трудовими
пенсіями та допомогами. Враховуючи це, вчених та практичних працівників
можна поділити на: прихильників соціальних пенсій та їх противників.
Сьогодні в окремих законопроектах пропонується перевести соціальні
пенсії в систему соціальної допомоги і регулювати в рамках законодавства
про соціальну допомогу.

Крім трудових і соціальних пенсій, чинне законодавство встановлює і
додаткові пенсії (ст.9 Закону “Про пенсійне забезпечення”). В даний час
у межах реформування пенсійного забезпечення передбачається паралельно з
трудовими пенсіями в рамках загальнообов’язкового державного пенсійного
страхування і державного пенсійного забезпечення запровадити на новій
підставі додаткові пенсії в системі недержавного пенсійного страхування
через інститут недержавних пенсійних фондів.

З урахуванням цього додаткова пенсія – це форма соціального захисту
громадян, яка полягає у добровільному чи обов’язковому перерахуванні
обумовлених договором внесків до недержавних пенсійних фондів з
наступною щомісячною виплатою особі поряд з основною окремої пенсії при
досягненні нею відповідного віку.

Основними ознаками таких пенсій є:

виплачуються з недержавних фондів, що формуються в основному самими
фізичними особами за місцем їх роботи чи підприємствами, на яких вони
працюють;

є цивілізованим засобом підтримування звичного рівня життя після
залишення роботи;

порядок збирання коштів, призначення та виплати пенсій регламентується
не тільки законом, а й нормативними актами недержавних фондів та
договорами.

Список використаної літератури

Конституція України – Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості
Верховної Ради України (ВВР). – 1996. — №30. – С.141.

Про пенсійне забезпечення – Закон України від 5 листопада 1991 р. //
ВВР. – 1992. – №3. – С.10 (зі змінами).

Про внесення змін у Закон України “Про пенсійне забезпечення” –
постанова Верховної Ради України від 4 червня 1997 р. // Урядовий
кур’єр. – 1997. – 1997. – 25 жовтня.

Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні: Курс лекцій. – К.,
1998.

Міщенко В.І., Гордієнко В.В. Недержавні пенсійні фонди в системі
реформування пенсійної системи України // Фінанси України. – 1997. –
№12. – С.32.

Сивак С. Організаційно правові основи недержавного пенсійного
забезпечення // Право України. – 1999. – №1. – С.119-121.

Сташків Б. Пенсія як об’єкт правовідносин в соціальному забезпеченні //
Право України. – 1998. – №11. – С.89-93.

Сташків Б. Загальна характеристика юридичних фактів у пенсійному
забезпеченні // Право України. – 1998. – №1. – С.115-119.

Сивак С. Конституційні гарантії права на пенсійне забезпечення і
пенсійна реформа // Право України. – 1997. – №12. – С.70-74.

Юридичний словник – К., 1974. – 671.

Урядовий портал www.kmu.gov.ua

PAGE

PAGE 9

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020