.

Осадова гірська порода (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2128
Скачать документ

Осадова гірська порода

Осадо?ві гірські? поро?ди,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0
_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0” \o “Гірська порода” гірські
породи , ( HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C
%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0” \o “Російська мова” рос.
 осадочные горные породы,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81
%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0” \o “Англійська мова” англ.
sedimentary rocks;  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA
%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0” \o “Німецька мова” нім.
 Ablagerungsgesteine n pl, Absatzgesteine n pl, Sedimentgesteine n pl)
–  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96
_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8” \o “Гірські породи” гірські
породи , що утворилися на поверхні  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5
%D1%80%D0%B0” \o “Літосфера” літосфери  внаслідок  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8E
%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F” \o “Вивітрювання” вивітрювання  та
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B
2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edi
t&redlink=1” \o “Перевідкладення (ще не написана)” перевідкладення
 більш давніх порід різного походження, випадіння речовин із  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%87%D0%B8%D0%BD” \o
“Розчин” розчинів , нагромадження решток рослинних і тваринних
організмів та продуктів їх життєдіяльності, вулканічного матеріалу та
матеріалу, що надходить з  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%BE%D1%81” \o
“Космос” космосу .

Зокрема, утворюються при нагромадженні і цементуванні відкладів, які
приносяться HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B0” \o “Вода” водою
,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80” \o “Вітер”
вітром ,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B0” \o “Крига”
льодом  або  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D1%82%D1%8F%D0%B
6%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F” \o “Сила тяжіння” силою тяжіння .

Зміст

 [ HYPERLINK “javascript:toggleToc()” сховати ]

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0
_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%
B4%D0%B0” \l
“.D0.97.D0.B0.D0.B3.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.B0_.D1.96.D0.BD.D1.84.D0.
BE.D1.80.D0.BC.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F” 1 Загальна інформація

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0
_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%
B4%D0%B0” \l
“.D0.A4.D0.B5.D0.BD.D0.BE.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.9
6.D1.87.D0.BD.D0.B0_.D1.81.D1.85.D0.B5.D0.BC.D0.B0_.D1.83.D1.82.D0.B2.D0
.BE.D1.80.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F” 2 Феноменологічна схема утворення

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0
_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%
B4%D0%B0” \l
“.D0.9A.D0.BB.D0.B0.D1.81.D0.B8.D1.84.D1.96.D0.BA.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8
F” 3 Класифікація

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0
_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%
B4%D0%B0” \l
“.D0.A0.D0.BE.D0.B7.D0.BF.D0.BE.D0.B2.D1.81.D1.8E.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.B
D.D0.BD.D1.8F” 4 Розповсюдження

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0
_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%
B4%D0%B0” \l “.D0.94.D0.B8.D0.B2._.D1.82.D0.B0.D0.BA.D0.BE.D0.B6”
5 Див. також

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0
_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%
B4%D0%B0” \l
“.D0.9B.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0”
6 Література

[ HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B
E%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1
%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0&action=edit&section=1” \o “Редагувати розділ:
Загальна інформація” ред. ]Загальна інформація

Осадові гірські породи покривають понад 2/3 поверхні  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F” \o “Земля”
Землі  і складаються з трьох основних категорій: уламкові, осаджувані
хімічно й органічних. Уламкові осадові породи найбільша група, що
складається з уламків гірських порід, тобто  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0” \o “Глина”
глини ,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BA” \o “Пісок”
піску  і  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9” \o
“Гравій” гравію . До осаджуваних хімічно належать  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D1%8F%D0%BA%D0%B8
” \o “Вапняки” вапняки , гірські породи  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B0” \o
“Крейда” крейди , і відклади типу  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BF%D1%81” \o “Гіпс” гіпсу
 та нальоту (гірська сіль).  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F
” \o “Вугілля” Вугілля ,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%B0” \o “Нафта”
нафта ,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D1%8F%D0%BA” \o
“Вапняк” вапняк , що складається з викопних матеріалів, є прикладами
органічних осадових порід.

[ HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B
E%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1
%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0&action=edit&section=2” \o “Редагувати розділ:
Феноменологічна схема утворення” ред. ]Феноменологічна схема утворення

A

A

TH

a

ae

e

@

B

D

F

*земної кори).

[ HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B
E%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1
%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0&action=edit&section=3” \o “Редагувати розділ:
Класифікація” ред. ]Класифікація

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96
%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F” \o “Класифікація” Класифікація
 осадкових гірських порід основана на їх складі та  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%81
” \o “Генезис” генезисі .

Серед осадкових гірських порід переважають глинисті ( HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8” \o “Глини”
глини ,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82
%D0%B8” \o “Аргіліти” аргіліти ,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82
%D1%96_%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96” \o “Глинисті сланці”
глинисті сланці  – 48% на платформах, 49% в геосинкліналях), піщані
(піски і пісковики – 23% на платформах, 23% в геосинкліналях) і
карбонатні ( HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D1%8F%D0%BA%D0%B8
” \o “Вапняки” вапняки ,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82
” \o “Доломіт” доломіт  та ін.).

Солі становлять 2,8% на платформах і 0,3% в геосинкліналях. У межах
материків бл. 20% обсягу всіх осадкових гірських порід залягає на
платформах і 48% в геосинкліналях. Понад 75% всіх г.п., що вилучаються з
надр Землі ( HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F
” \o “Вугілля” вугілля ,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%B0” \o “Нафта”
нафта ,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%96” \o “Солі” солі
, руди заліза, марганцю, алюмінію, розсипи золота і платини, фосфорити,
нерудні буд. матеріали тощо), міститься в осадкових гірських породах.

За способом утворення осадові гірські породи поділяють на:

уламкові (конґломерати, галька, піски, леси тощо),

глинисті (каолінітові, монтморилонітові глини, вторинні каоліни тощо) й

хіміко-органогенні ( HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D1%8F%D0%BA” \o
“Вапняк” вапняки ,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%96” \o “Солі” солі
,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B
5%D0%BB&action=edit&redlink=1” \o “Трепел (ще не написана)” трепели , 
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F
” \o “Вугілля” вугілля  викопне тощо).

Кременисті осадкові гірські породи –  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96
_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8” \o “Гірські породи” гірські
породи , що складаються переважно з аморфного  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B5%D0%B7
%D0%B5%D0%BC” \o “Кремнезем” кремнезему , утвореного з органічних
залишків (шкаралупок діатомей, спікул кремнієвих губок, черепашок
радіолярій) чи дрібних сферичних тілець (ґлобул) опалу або халцедону.
Умови нагромадження осадів та подальші їх зміни визначають шаруватість
(одна з основних ознак будови), пористість та спосіб цементації
осадкових гірських порід. Однорідні за розмірами і густиною осадкові
гірські породи називають відсортованими.

[ HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B
E%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1
%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0&action=edit&section=4” \o “Редагувати розділ:
Розповсюдження” ред. ]Розповсюдження

Осадові породи. Середній HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%81” \o “Тріас”
тріас .  HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%82%D0%B0”
\o “Юта” Юта ,  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A8%D0%90” \o “США” США .

Осадові гірські породи становлять 10 % усіх гірських порід земної кори:
вкривають 75 % поверхні Землі, утворюючи осадову оболонку (стратосферу).
Бл. 70% всіх корисних копалин представлені осадковими гірськими
породами. Вік деяких осадкових гірських порід сягає 3,98 млрд р.
(виявлені в Ґренландії, 1971). Вивченням осадкових гірських порід
займається  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3
%D1%96%D1%8F” \o “Літологія” літологія .

[ HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B
E%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1
%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0&action=edit&section=5” \o “Редагувати розділ: Див.
також” ред. ]Див. також

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%A1%D1%85%D0%BE
%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5” \o “ВікіСховище” ВікіСховище  має
мультимедійні дані за темою:

HYPERLINK
“http://commons.wikimedia.org/wiki/Sedimentary_rock?uselang=uk” Осадова
гірська порода

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD
%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8
F” \o “Поверхня нашарування” Поверхня нашарування

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B0
%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F” \o
“Осадонакопичення” Осадонакопичення

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE
%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B
5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB” \o “Невідсортований матеріал”
невідсортований матеріал

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8” \o “Осади”
Осади

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4
%D0%B8” \o “Відклади” Відклади

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96
_%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0” \o “Осадові родовища”
Осадові родовища

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0” \o “Опока”
Опока

[ HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B
E%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1
%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0&action=edit&section=6” \o “Редагувати розділ:
Література” ред. ]Література

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%B3%D1%96%D1%8
0%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%
BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F” \o “Мала гірнича енциклопедія” Мала гірнича
енциклопедія : В 3-х т. / За ред.  HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA
%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%
A1%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87” \o “Білецький
Володимир Стефанович” В. С. Білецького . — Донецьк: «Донбас», 2004. 
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB
%D1%8C%D0%BD%D0%B0:BookSources/9667804143” ISBN 966-7804-14-3

Осадова гірська порода

[ HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Осадова%20гірська%20порода&ac
tion=edit&section=0” ред. ]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. http://uk.wikipedia.org/
Осадова гірська порода

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020