UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВплив кислотних опадів на плодові культури (реферат)
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3513
Скачало346
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Вплив кислотних опадів на плодові культури

 

Кислотні опади (КО) - результат забруднення повітря кислими газами, що

утворюються при спаленні палива, роботі промислових підприємств та

автотранспорту. Найбільш сильне забруднення повітря цими газами

виявляється у індустріальних центрах і промислових зонах, але полютанти

здатні переноситися на великі відстані від джерела викиду (Galloway et

al., 1987; Emberson et. al., 2001; Kang, 2004; Streets at al., 2000 та

інші). У зв’язку з цим, КО нерідко фіксують навіть у

сільськогосподарських районах південної Європи, Африки та Азії (Lacaux

et al., 1992; Serengil, 2002). Плодові рослини є чутливими до

забруднення повітря оксидами (Fogl, 1978; Huderian 1969), але вплив на

них саме кислотних опадів вивчено недостатньо. В основному вивчення

торкалося яблуні, винограду та цитрусових (Rinallo et al., 1993;

Forsline et al., 1983; Proctor, 1983). Реакція кісточкових фруктових

дерев до КО, які займають значні площі на півдні Європи, особливо

представників роду Prunus, практично не вивчена. Відомо тільки, що вони

більш чутливі до забруднення атмосфери кислими газами, ніж насіннячкові

плодові культури (Hasebe, 1987; Poniedzialek, Nosal, 1985).

 

У зв’язку з цим, метою наших досліджень було вивчити вплив кислотного

дощу різного хімічного складу на деякі види та сорти плодових дерев роду

Prunus (персик, абрикоса, алича та слива) для встановлення зовнішніх

симптомів впливу, змін росту, життєздатності пилку, зав’язування плодів,

їх біохімічного складу, а також відносної стійкості видів і сортів (в

межах одного виду).

 

Методи і об’єкти досліджень

 

В зв’язку з тим, що КО в природі – явище епізодичне і випадкове,

поставлені задачі ми вирішували в багаторічних польових дослідах зі

штучним кислотним дощем (ШКД) у Степовому відділенні Нікітського

ботанічного саду.

 

Об’єктами досліджень були молоді та плодоносні дерева персика, абрикоси,

аличі та сливи. Для кожної культури підбирали два сорти раннього та

пізнього (середнього) строків достигання. Для персика це були: «Фаворіта

Морєтіні» (ранній) і «Докторський» (середній), прищеплені на мигдалю;

для абрикоси: «Пріусадєбний» (ранній) та «Кримський Амур» (пізній) на

абрикосі; для аличі: «Субхі Рання» (ранній) та «Обільная» (середній) на

аличі; для сливи: «Гілбєрт» (ранній) та «Стенлєй» (пізній) на сливі.

 

Загальний стан рослини, листя та характер уражень на них оцінювали через

3-4 дні після кожної обробки ШКД. Площу листового покриття і пошкоджень

від ШКД вимірювали планіметром у пробі з 100 листків на варіант після

закінчення активного росту пагонів у серпні. Ріст рослин визначали

промірюванням всіх однорічних пагонів наприкінці вегетації.

 

Зав’язування плодів визначали урахуванням відсотка зав’язів від числа

всіх квіток на молодих деревах і на трьох модельних гілках з різних

сторін плодоносних дерев. Біохімічний склад плодів визначали за

методикою держсортовипробування (1970).

 

Варіантами дослідів були рівні ШКД, які становили 2, 3, 4 і 5 одиниці,

тому що це є найбільший розмах коливань природних опадів (Jacobson,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ