.

Комплексний аналіз стану хімічного забруднення довкілля в різних регіонах України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
794 4717
Скачать документ

Реферат на тему:

Комплексний аналіз стану хімічного забруднення довкілля в різних
регіонах України

Численні наукові дослідження присвячені вивченню регіональних
особливостей ксенобіотичного забруднення довкілля в Україні [1, 2, 3].
Проте майже всі вони дають оцінку екологічного стану лише окремих
невеликих територій нашої держави – деяких областей, міст, сільських
районів [4,5]. Поряд з цим дотепер немає інтегральної оцінки стану
основних об’єктів навколишнього середовища (повітряний басейн, питна
вода, ґрунт, продукти харчування) в масштабі усієї України. У зв’зку з
цим актуальною є мета нашої роботи – аналіз екологічної ситуації в усіх
регіонах України та оцінка її потенційної небезпеки для здоров’я
населення.

Матеріали та методи дослідження.

Для загальної оцінки стану забруднення навколишнього середовища та
ступеня техногенного навантаження на нього були вивчені у 25 областях
України за 17-річними даними (1989-2005 р.р.) обласних
санітарно-епідеміологічних станцій і Держкомгідромету рівні, динаміка і
структура валових атмосферних викидів шкідливих речовин.

Поряд з цим був проведений аналіз результатів довгострокового (1989-2005
р.р.) моніторингу Держкомгідромету, санепідслужби, регіональних
відділень Мінекобезпеки за станом повітря, води і ґрунтів у 10 областях
та їх обласних центрах, розташованих у всіх природно-ландшафтних зонах
України: Житомир, Чернігів (Північний регіон), Львів, Луцьк (Західний
регіон), Вінниця, Черкаси (Центральний регіон), Донецьк, Харків (Східний
регіон), Одеса, Херсон (Південний регіон).

Гігієнічна оцінка забруднення атмосферного повітря проводилась за
наступними показниками: питомий валовий викид речовин і його середні
значення за окремі періоди часу (т/км2); середньорічні концентрації
шкідливих речовин, розраховані на основі середньодобових та
середньомісячних концентрацій (у мг/м3 та у нг/м3 – для 3,4 бензпірену);
сумарний показник забруднення (СПЗ) сумішшю речовин (в умовних одиницях
– ум. од.); рівень (ступінь) небезпеки повітряного басейну для здоров’я
людини. При цьому аналізувалися концентрації в атмосферному повітрі
населених місць наступних сполук: завислих речовин (хімічно активного
багатокомпонентного пилу), діоксиду азоту, діоксиду сірки, оксиду
вуглецю, аміаку, фенолу, формальдегіду, флуористого водню, сажі і 3,4
бензпірену. Усього було проаналізовано біля 57000 проб атмосферного
повітря.

Ступінь небезпеки повітря для здоров’я населення інтегрально оцінювався
за сумарним показником забруднення, виходячи з наступної шкали:
безпечний, слабко небезпечний, помірно небезпечний, небезпечний, дуже
небезпечний. Безпечним вважався ступінь забруднення атмосферного
повітря, якщо СПЗ не перевищував 500,0 умовних одиниць (для 10
ксенобіотиків), при тому, що середньорічна концентрація жодного з
забруднювачів повітряного басейну не була вищою за відповідну
середньодобову гранично допустиму концентрацію (ГДК); слабко небезпечним
– при значенні СПЗ не більше 500,0 та кратності перевищення ГДК 1,0-1,5;
помірно небезпечним – у випадку значення СПЗ від 500,0 до 1000,0 та
кратності перевищення ГДК 1,5-2,0; небезпечним – відповідно
1000,0-1500,0 та 2,0-2,5 і дуже небезпечним – при СПЗ > 1500,0 та
кратності перевищення ГДК > 3.

Оцінка якості повітряного середовища проводилася відповідно до вимог
„Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених
місць від забруднення хімічними і біологічними речовинами” ДСП-201-97
від 9 червня 1997 р.

Якість питної води оцінювалась за хімічним складом, мінералізацією і
загальною твердістю відповідно до вимог ДСанПіН „Вода питна. Гігієнічні
вимоги до якості води централізованого господарсько-питного
водопостачання” (1996 р.). У питній воді за стандартними методиками
визначалися: загальна твердість, мінералізація (сухий залишок), хлориди,
сульфати: кальцій, магній, свинець, мідь, нікель, цинк, хром, марганець,
нітрати та пестициди. Усього було проаналізовано понад 46700 проб питної
води.

Забруднення ґрунту оцінювалось за вмістом в ньому міді, марганцю, цинку,
хрому, свинцю, нікелю, молібдену, кобальту, берилію, а також залишкових
кількостей пестицидів. Для визначення в ґрунті концентрацій хімічних
елементів використовувався напівкількісний спектральний аналіз
відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я СРСР
„Спектральне визначення важких металів у біологічних матеріалах і
об’єктах навколишнього середовища” (м. Москва, 1986 р.). Всього було
проаналізовано біля 4480 проб ґрунту.

Рівень небезпеки ґрунту для здоров’я людини оцінювався за показником
сумарного забруднення (Zc), який визначався за методикою Є.І. Гончарука.

У харчових продуктах (м’ясних, молочних, хлібобулочних, картоплі,
овочах, баштанних і фруктах), вироблених з місцевої сировини, вивчався
вміст важких металів, нітратів і пестицидів за загальноприйнятими
методиками санітарно-гігієнічних лабораторій установ Держсаннагляду.
Дослідженнями було охоплено близько 12600 проб продуктів харчування з
десяти областей України.

Результати дослідження та їх обговорення.

Результати проведених досліджень показали, що найзабрудненішим є
атмосферне повітря населених місць Східного і Південного регіонів
України. Про це переконливо свідчить низка найвищих (pAEAe Ae ??*? ????????????*? ????????????*? ????*?гам, а рівень небезпеки повітряного басейну для здоров'я людини оцінюється як безпечний. Встановлено, що мешканці південних і східних областей України використовують для господарсько-питних потреб надмірно мінералізовану (1,5-3,8 ГДК), занадто тверду (1,8-4,8 ГДК) воду зі значною кількістю хлоридів (0,9-1,5 ГДК), сульфатів (1,3-3,8 ГДК), кальцію (1,5-2,2 ГДК) та магнію (0,9-1,7 ГДК), яка містить свинець, хром і марганець у концентраціях, що знаходяться на рівні або вище за ГДК. Частка аналізів хімічного складу води з перевищенням гігієнічних регламентів становить: по важких металах – 12,1-19,7%, по пестицидах – 7,9-14,3%, по нітратах – 4,6-8,2%. Гігієнічний аналіз показав, що найменш якісну і найбільш небезпечну для здоров’я воду споживають жителі тих областей (Донецька, Одеська), де є поєднання природних гідрохімічних аномалій з високим ступенем антропогенного забруднення вододжерел. Найбільш якісна питна вода, безпечна за хімічним складом, характерна для територій Північного, Західного і Центрального регіонів України з низьким рівнем антропопресії і оптимальним природним вмістом мінеральних речовин. Найвищі (p більшість мешканців Східного і Південного регіонів України (76,8-85,7%) постійно проживає в погіршених та напружених екологічних умовах, які можуть становити небезпеку для їх здоров'я. ЛІТЕРАТУРА: 1. Агарков В.И., Грищенко С.В., Грищенко В.П. Атлас гигиенических характеристик экологической среды Донецкой области. - Донецк: Донеччина, 2001. – 140 с. 2. Бабій В.Ф. Канцерогенний ризик забруднення навколишнього середовища пріоритетними хімічними сполуками та заходи первинної профілактики: Автореф. дис. д-ра мед. наук. - К., 2004. - 37 с. 3. Сердюк А.М. Навколишнє середовище і здоров’я населення України// Довкілля та здоров’я. – 1998. - №4 (7). - С. 2-6. 4. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я / Під. ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленка. - Тернопіль: Укрспецкнига, 2000. - 680 с. 5. Шамрай О.В., Грищенко С.В. Територіальні закономірності поширеності злоякісних новоутворень та смертності від них в Україні // Вісник Вінницького державного медичного університету. -2001. - №1. - С 262-263. Рис. 1. Медико-картографічний аналіз забруднення довкілля.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020