UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМатеріали центральних державних архівів Росії як джерело до історії Донбасу XVI-XVIII ст. (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1811
Скачало178
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Матеріали центральних державних архівів Росії як джерело до історії

Донбасу XVI-XVIII ст.

 

Історія Донбасу зазначеного періоду за останні роки все більше

привертає увагу дослідників1. Однак в порівнянні з іншими регіонами вона

вивчена ще недостатньо. Про це свідчить не лише обмежена кількість

новітніх узагальнюючих праць з історії краю, але й наявність різних

версій як у краєзнавчих, так і науково-довідкових виданнях про час

заснування значної частини його населених пунктів2. Такий стан вивчення

минулого одного з провідних промислово-економічних регіонів сучасної

України значною мірою обумовлений не тільки недостатньою увагою

радянської історіографії до цього періоду історії краю, але й

збереженням джерел, здатних пролити світло на процес заселення й

господарського освоєння краю в XVI-XVIII ст. в різних архівосховищах як

України, так і Росії. У зв’язку з цим у статті зроблена спроба дати

стислу характеристику інформативних можливостей матеріалів, виявлених в

архівах Москви та Санкт-Петербургу, які можуть бути використані для

вивчення історії краю даного періоду.

 

Найбільше матеріалів, що відносяться до історії краю XVI-XVIIІ ст.

зберігається в фондах Російського державного архіву давніх актів (РДАДА)

в Москві. Пояснюється це тим, що наприкінці XV ст. Московська держава і

Кримське ханство уклали між собою договір про розмежування підвласних їм

територій по Сіверському Дінцю. Оскільки з того часу на літній період до

Сіверського Дінця Москва направляла сторожову та станичну служби, то від

них до центральних державних установ надходила інформація про заселення

й освоєння Придінців’я. Надходила вона і від дипломатів, що направлялися

з Москви до Бахчисараю, оскільки через край проходили найкоротші шляхи з

Москви до Криму. Після Переяславської ради Росія стала активно залучати

до боротьби з Кримом і Туреччиною запорожців і слобідських козаків, що

дозволило їй більш активно проникати в Північне Приазов’я і

Причорномор’я, запроваджуючи в регіоні відповідні як військові, так і

цивільні адміністративно-територіальні структури. В результаті цього в

архівах Російської держави, особливо з 60-х рр. XVIІ ст., нагромадилася

основна частина матеріалів діловодства як центральних, так і місцевих

державних установ.

 

За XVI-XVII ст. найбільше її відклалося у фонді Бєлгородського столу (

Ф.210). Пояснюється це тим, що з кінця XVI і до початку XVIII ст.

північно-східна частина території краю належала до Слобідської України,

котра у військовому та адміністративному відношеннях підпорядковувалася

бєлгородському воєводі.

 

Чимала частина джерел з історії Слобідської України, починаючи з кінця

ХІХ ст. освоювалася дослідниками і опублікована в археографічних

збірниках, підготовлених у Харкові Д. Багалієм, у Воронежі - Л.

Вайнбергом3. З радянських вчених найбільше матеріалами цього фонду

скористалися: для дослідження селянських рухів на Слобожанщині

К.Стецюк4, соціально-економічного розвитку регіону - А.Слюсарський5 та

професор Воронезького університету В. Загоровський6. Частково їх

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ