UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПатріоти державної безпеки (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6961
Скачало463
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Патріоти державної безпеки

 

Вступ

 

Настали перебудовні часи. За палкими промовами, газетними статтями та

телевізійними передачами, вільними від цензури, пішли історичні та

наукові дослідження, монографії та нові шкільні програми. Люди відчували

піднесення. Почуття звільнення було щирим. Скільки всіляких викриттів

було зроблено у цей період? А які ж результати? Наприклад, скасування

6-ї статті в Конституції. Хоча в СРСР декомунізацію почала проводити та

ж таки всесильна КПРС. У червні 1989 р. комуністи Б.Єльцин, Г.Попов,

Ю.Афанасьєв виступили ініціаторами створення відомої міжрегіональної

депутатської групи і заявили про створення депутатських фракцій. Влітку

1992 р. відбулося політичне шоу - суд над КПРС, що не призвів до

жодного значущого результату, оскільки його перебіг відбувався під

прикриттям дешевого демагогічного прийому на зразок того, що “усі ми

були членами КПРС, тож кого маємо судити!?”. Проте у цей час пройшли

суди у Болгарії над Живковим, в Німеччині – над Хонеккером, в Албанії –

над вдовою та поплічниками Энвера Ходжі і т.ін. Насправді, для заборони

КПРС було більш ніж достатньо юридично бездоганних обвинувачень, які під

час судового фарсу навіть не згадувалися. Дотепер на секретному

збереженні залишаються, наприклад, так звані “особливі теки” Політбюро

40-х років. До безлічі документів 1937–1938 років, пов’язаних з масовими

репресіями, доступ і нині закритий. Таким чином більшість людей відчула

себе обдуреною. Природно, що хвиля народного ентузіазму стрімко почала

спадати. Символи “перемоги” над радянським минулим поступово тьмяніли.

Слово знецінилося. Занадто багато їх було сказано і, практично, нічого

не зроблено.

 

Найактивнішими ідеологами “нового часу”, - “соціалізму з людським

обличчям”, що хутко перейшов до “капіталізму” з його цинічністю, дикою

моральністю, - переважно були вихідці з вищих прошарків суспільства, які

належали до його привілейованої частини - партноменклатури (досить

назвати Горбачова, Кравчука, Яковлева, Єльцина та безліч інших). Немало

представників з наукової та культурної еліти брали участь у перебудовчих

процесах, засвідчивши хибність аксіоми про “колесо історії”, що не

повертається назад. Мабуть, все залежить від того, хто його обертає. А

упоратися з цією “роботою” взялися насправді потужні люди, які володіли

управлінськими технологіями, пройшли сувору школу партійного та

спеціального «профвідбору». Вони продовжували займатися улюбленою

справою, добре виступали перед народом, запалювали їх тим же порядком

слів, додавши до свого лексикону деякі нові поняття і змінивши при цьому

об’єкт нападу, влаштовували операції спеціального призначення тощо. Із

захватом розвінчуючи комуністичний лад, вони старанно приписували собі

“героїчні подвиги” та маскували власні непривабливі вчинки, із

задоволенням перекладаючи провину за них на колишніх однопартійців та

колег. Своїми руйнівними діями вони набагато перевершили дисидентів -

борців з режимом та послідовних антикомуністів. Чому вони цим

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ