UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПатріоти державної безпеки (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6985
Скачало464
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

іння КДБ СРСР. З грудня 1991 по січень 1996 року

очолив Службу зовнішньої розвідки (СЗР). Перебування на цій посаді

ознаменувалося появою кількох відкритих аналітичних доповідей (сам факт

такої інформаційної відкритості СЗР став явищем), в яких відбилася

позиція, відмінна від зовнішньополітичного курсу МЗС під керівництвом

А.Козирєва, котрий вважався слухняним виконавцем вказівок Заходу. Тобто

на момент розвалу Союзу, Є. Примаков опинився у другому ешелоні влади

КПРС-КДБ. До того ж його прізвище у ЗМІ також пов’язувалося із зниклими

капіталами партії (примітно, що причетним до “евакуації” коштів СРСР

вважався й особистий друг

 

Є. Примакова – В. Геращенко, який до 1991 року керував Держбанком СРСР,

а згодом став головою Центробанку РФ).

 

Розхитування “П”ГБ режиму Б.Єльцина, “Сім’ї”, їхніх основних

прихильників та олігархів шляхом копіткої роботи з організації

політичної та фінансово-економічної кризи в країні, спрямовувалося на

те, щоб створити підстави для приходу до влади “своєї людини”. У 1999

році пішов з посади Степашин, який хоча й належав до згаданої структури,

і є ставлеником «патріотів» МВС і частини військових, ВПК та ФСБ, але не

влаштував найбільш потужну гілку “П”ГБ - представників развідки. Схоже,

що Єльцина весь час ставили в ситуацію, коли йому доводилося призначати

людей, визначених не ним самим і пов’язаних з “П”ГБ.

 

Вибори в Думу 1999 року стають зоряною годиною “патріотів”: вони беруть

найактивнішу участь в організації і контролі блоку “Єдинство”, значна

їхня кількість “осіла” у рухах “Вся Россия”, “Отечество” тощо. Тобто

ними розпочалися серйозні кроки із захоплення найвищого владного Олімпу

в країні – місця Президента Росії, претендентом на яке був Путін.

 

Відомо, що Путін тривалий час працював в системі ПГУ КДБ (цей період

вважають періодом активного вивезення радянських капіталів за кордон),

потім займався реальним управлінням другої російської столиці

С-Петербургу, а згодом, під час роботи в апараті адміністрації

президента РФ, - розпоряджався майном РФ за кордоном (тобто постійно

знаходився біля важелів управління).

 

Про те, що за спиною Путіна стоїть могутня та впливова сила, свідчить і

його неймовірна, несподівана, вкрай нетипова кар’єра. Вражаючим виглядає

і те, з якою легкістю він “зачистив” політичний простір (у короткий

термін “пригасив” провідних політиків та потужні клани олігархів).

Останній з його здобутків – зруйнування “імперії” Ходорковського, -

найбагатшої людини Росії, мільярдера, колишнього члена ЦК ВЛКСМ, який

заснував свій бізнес на грошах КПРС. Викликають подив і його переконливі

перемоги на президентських виборах, ефективне управління Державною

Думою, чого не вдавалося жодному російському політику (хіба що Примаков

як майстер консенсусу спромігся заручитися її підтримкою). Тож недарма

дослідники сходяться у думці, що Путін - ставленик “П”ГБ. Якось на

звертання до нього як колишнього працівника спецслужб, він миттєво

зреагував, зауваживши, що люди такого гатунку “колишніми не бувають”.

Очевидно, він добре знав, що говорив.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ