UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПатріоти державної безпеки (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6959
Скачало463
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

$100 млрд.

 

Щодо радянських запасів “жовтого металу”, то інформація має занадто

суперечливий характер. До кінця 1980-х років СРСР посідав друге місце у

світі за обсягами золотовидобутку, що сягали до 260 т на рік (майже 13%

його світового видобутку). Проте у 1991 році один з керівників Держбанку

СРСР Думнов заявив, що СРСР має в наявності 374, 5 т золота.

Одночасно з цим західні експерти оцінювали радянський золотий запас від

1 до 3 тис. т, а в секретній доповіді ЦРУ 1989 р. наводилася цифра у 4,

5 тис. тонн. Тобто точна кількість золотого запасу СРСР невідома. Тому

різні інформаційні повідомлення щодо цього мають, швидше, спекулятивний

характер. Це не означає, що золотий запас був мізерний. Наприклад, про

ступінь залежності світового “золотого ринку” від політики Радянського

Союзу говорить хоча б той факт, що після повідомлення у лондонській

“Гардіан” у 1991 році про те, що із СРСР вивезена партія золота на

4 млрд. дол., ціни на цей метал впали до рекордно низького рівня (у 1989

р. на світовий ринок СРСР “викинуло” близько 300 т. золота, що призвело

до його дестабілізації).

 

Загалом питання про офіційні золоті резерви задавати небезпечно. Спроби

отримати відповідь на нього закінчувалися трагічно. Неодноразові спроби

депутатів Верховної Ради Росії одержати офіційні роз’яснення щодо його

долі були однією з причин трагічних подій жовтня 1993 року. Пострілами з

танків вдалося уникнути пояснень, куди зникла переважна частина

радянського золотого запасу (алмазного також), з якого Україна мала б

отримати свою частку в розмірі 16,34%. А вже у 2003 році за загадкових

обставин пішов з життя послідовний розшукувач зниклого “золота партії”,

журналіст Ю.Щекочихін. Він тривалий час займався діяльністю таємної

організації на теренах СНД - “патріотів” державної безпеки – “П”ГБ, про

яку ми далі вестимо мову, які, наче б то, були безпосередніми учасниками

“золотої лихоманки”.

 

Через парламентську комісію, що розслідувала справу “золота партії”,

стали відомими деякі факти. Так, у аналітичній записці полковника ПГУ

КДБ Л.Веселовського (який безпосередньо займався цією справою і пізніше

давав свідчення прокуратурі), поданій на ім’я

 

М. Кручини під назвою “О дополнительных мерах по закреплению и

эффективному использованию партийной собственности”, говорилося

наступне: “Денежные ресурсы, отраженные в финансовых документах открыто,

могут быть инвестированы только в общественные, социальные или

благотворительные фонды, что затруднит их конфискацию в будущем.

Средства, поступающие в виде доходов в партийную кассу и не отражаемые в

финансовых документах, должны быть использованы для приобретения

анонимных акций, фондов отдельных компаний, предприятий и банков, что, с

одной стороны, обеспечит стабильный доход независимо от дальнейшего

положения партии, а с другой, в любой момент эти акции могут быть

реализованы на фондовых биржах с последующим размещением капитала в иных

сферах с целью обезличивания партийного участия, но с сохранением

контроля... Принятие данных мер потребует организовать срочный отбор

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ