UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська національна ідея (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось23266
Скачало1355
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ні, ніби якійсь вищій формі свідомості і

пізнання світу, при москвоцентризмі, що передбачає зневажливе ставлення

до рідної мови й культури. Найвища влада намагається обходити мовчанкою

питання русифікації, бо сама не тільки в мові, а в глибині душі

зрусифікована. Наш народ повертається і, я вірю, повернеться до своєї

мови, але влада, яка розмовляє українською мовою, а думає по-російськи,

ніколи українською не буде. І далі головним засобом русифікації України

є російська церква. Вона постачає Московському патріархатові більшість

коштів на його потреби. Тому належить сказати: остаточна перемога нашої

державності настане аж тоді, коли в Україні утвердиться помісна

національна церква під омофором Києва.

 

Національна ідея спрацювала на етапі проголошення самостійності України,

і саме ця ідея в умовах державності мала б ще більше працювати. Але її

не прийняли, не зрозуміли, відсунули вбік високі чиновники, призвичаєні

до гнучкого патріотизму, який у Львові славить Мазепу і Грушевського, а

в Донецьку боїться слово сказати українською мовою. Проблема нашої влади

полягає не в розчленованості зовнішньої політики між Сходом і Заходом,

бо по суті вона мусить бути активною і різною на західному і на східному

напрямі. Біда наша - це дволикість внутрішньої політики, яка заохочує

до постійного роздвоєння: на сході України потурає русифікації, на

заході - грає роль українізатора, на сході береже пам'ятники Леніну,

на заході - благословляє пам'ятники Бандері.

 

В нас немає урядової національної політики, суб'єктом якої був би

український народ як суверен держави і її творець. Така політика не може

й не повинна бути побудована на ненависті українців до народів, що в

минулому нас поневолювали. В інтелектуальні обрії українства взагалі не

може входити зневага до іншої нації. Якщо стрижнем національної ідеї є

свобода, то, власне, свобода повинна бути динамічним, живим рушієм

політики, що могла б творити з усіх громадян України сучасну націю,

підносити її до рівня розвинених демократичних держав, але без

упослідження, а з вивищенням нації корінної.

 

А чим є національна свобода, як не творенням насамперед найнеобхідніших

засад для духовного життя народу? Проте в нас за роки незалежності

кількість україномовної преси зменшилась, а кількість російськомовної -

збільшилась у п'ять разів. 80% друкованих засобів масової інформації в

Україні зареєстровано як російськомовні або двомовні видання, більшість

із них фінансується з Росії. Подібна ситуація і в телебаченні. Власники,

редактори, коментатори майже всіх засобів масової інформації прикривають

свої москвофільські уподобання вимогами ринку, засадами демократії,

відсутністю в нас талановитих журналістів. Панує радянська думка про

другорядність, аматорство, безмозкість українського письменницького і

газетного слова. Ніхто з наших політологів не поставив собі завдання

бодай раз проаналізувати "високий рівень" російськомовної літературної

макулатури, що заповнює наш книжковий базар, російськомовної преси і

російськомовних телеведучих в Україні, щоб показати їхню відсталість,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ