UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАгрокультура українського селянства й козацтва в контексті ідей Cергiя Подолинського та Володимира Вернадського (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6080
Скачало412
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ргiї, яка

надходить у розпорядження людини, учений також розглядає питання

розкрадання енергiї людиною, що є явищем, протилежним працi. «Якщо ми —

пише він — називаємо працею всі дії, що збільшують бюджет перетворюючої

енергiї людства, то розкраданням ми повинні називати всi дiї людей, які

ведуть до зменшення цього бюджету. Ми кажемо дiї людей, тому що, й крім

таких дій, відбувається постійна трата енергiї у простір, а під словом

«розкрадання» ми розуміємо збільшення цього розсiювання, спричинене

спеціальними діями людей, що має обов’язковим результатом «трату

додаткових кількостей енергії». Тобто, ідеться про дiї, якi мають своїм

результатом явища, зворотні до працi.

 

«Країни, — додає Подолинський, — якi були багатими, перетворилися в

пустелі в результаті помилок у господарюванні». У нашій вітчизняній

дійсності — в минулому i, на жаль, в сучасному — знаходимо приклади

розкрадання енергiї. Найбільше це відбувалося в Україні «вогнем i мечем»

та голодомором в колгоспах, запроваджених ще Сталiним.

 

Дуже цінною є спроба Подолинського визначити відповідно до історичних

періодів розвитку людського суспільства розміри корисної праці i

приблизний обсяг нагромадженої сонячної енергiї, тобто, за його

формулюванням, дослідити «відношення поміж нагромадженням енергiї i

різними формами продукції».

 

«Примітивна культура, яка в дiйсностi ще не є культура, бо не

основується на корисній працi — на нагромадженні енергії, а тільки на

вживанні сил, зібраних попередніми життєвими процесами — ця культура не

може бути зарахована в число цих способів, — стверджує він. — Дика

людина, живлячись овочами або корінцями, полюючи на звірят i ловлячи

рибу, лише розсіює у всесвіт енергію, яка була вже раніше нагромаджена».

 

 

У невільничому (рабовласницькому) господарстві Подолинський угледів

певний поступ. «Але ще недосконале, — стверджує вiн, — тому, що ця

форма громадянства , яка має своєю основою постійну війну, виключає

велику частину робітників від участи в нагромаджуванні енергiї, в

кориснiй праці на задоволення людських потреб. Не говорячи вже про силу

вбитих i поранених у постійних війнах робiтникiв, ми згадуємо лиш про

постійне військо, про власників невільників, про когорти наглядачів,

щоби показати, скільки некорисних i непродуктивних елементів містить

громадянство, заосноване на невільництві».

 

«У кріпацтві ми бачимо, — заявляє вчений, — уже більше елементiв

поступу. Кріпак має ще хоч кусень землі, який він обробляє без нагляду

панського ока й без нагайки наглядача. Однак, як відомо, дуже малий ще

цей поступ. Які маленькі ділянки цих кріпаків у порівнянні з безмежними

маєтками панів! Час вільної працi кріпака — це тільки короткий

відпочинок по довгих днях панщизняної праці. Тому й не дивно, що

продуктивність працi в період кріпацтва не доходила навіть середньої

сучасної».

 

Щодо капіталістичної форми господарства, то Подолинський робить

висновок: «Ця форма продукції вміла використовувати поділ працi, а коли

цього їй не вистачило, почала у великій кількості застосовувати машини в

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] 12 [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ