UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАгрокультура українського селянства й козацтва в контексті ідей Cергiя Подолинського та Володимира Вернадського (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6066
Скачало409
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

сини

людини i взагалі соцiума з природою, а в зв’язку з цим безмежно зростає

роль науки в людській діяльності та соціальній організації суспiльства.

Людство повинно будувати свої відносини з природою тільки на науковій

основі, щоб передбачити наслідки цієї діяльності й регулювати їх, не

завдаючи шкоди природі, не порушуючи її внутрішньої рівноваги,

ритмічності, гармонії. А гармонія, взагалi, як відомо, є головним

законом космосу.

 

«Людина — не раб i не цар природи, — зауважував учений, — вона її

частина, через яку природа пізнає саму себе». Протиборство з природою

для людей є самознищенням. Виходить, що частина постає проти цілого, i

природа помщається над своєю частиною.

 

Ноосферний етап тiльки зароджується, але тенденцію, шляхи, окремі кроки

до ноосфери можна спостерігати навіть у далекому минулому.

 

Виходячи із визначення Вернадським правильної поведінки людини, соцiума

в природi, чому теж відповідає козацьке землеробство, можемо сказати, що

український народ в особі козацтва зробив значний поступ у ноосферну

перспективу, i це підносить його до планетарного рівня, а оскільки тут

присутній активнодіючий фактор — космос, сонячна енергія, то — на

космічний рівень.

 

Культура козацького хліборобства — вільна праця на власній землі,

козацькі хутори, запорозькі зимівники — багатогалузеві господарства

фермерського типу, орієнтовані на ринок, — усе це позначилося на

високій землеробській культурі всього українського селянства. Це дало

право письменникові Олесю Гончару назвати українського селянина

геніальним хліборобом.

 

Але в часи колоніального владарювання Російської імперії та Совєтського

Союзу ті набутки було знищено й Україну стосовно економіки було

відкинуто на кілька століть назад:

 

Нищівні удари українському козацтву й селянству завдала Катерина II.

Було ліквідовано гетьманство i перестала існувати Українська козацька

держава (1764 р.), зруйнована й скасована Запорозька Січ (1775 р.)

знищено козацьке землеволодіння, українське селянство закрiпачено, воно

втратило землю (1783 р.), козацькі полки перетворені в частини

російської армії, замість козацького полково-сотенного

адміністративно-територіального поділу з Гетьманщини було зроблено три

царські намісництва.

 

З другої половини ХIХ століття, після скасування кріпосного права в

Російській імперії (реформа 1861 р.), українське селянство з його

чорноземами, з традиціями духовного зв’язку із землею i гармонійними

взаємовідносинами з природою, з приватним індивідуальним господарством

набуло визначних здобутків у землеробській праці. Українські зернові

культури (жито, пшениця, ячмінь, овес, кукурудза) складали 2/3 експорту

Російської iмперiї. Україну тоді вважали житницею Європи, а її

чорноземи, що мали свої особливі унікальні якості, найкращими в світі.

 

Так думав i російський учений Василь Докучаєв, засновник науки

генетичного грунтознавства, творець грунтозахисної системи. Він

стверджував, що грунт є природним феноменом, живим організмом,

самостійним тілом природи, що має своє походження, свої власні, тільки

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] 14 [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ