UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАгрокультура українського селянства й козацтва в контексті ідей Cергiя Подолинського та Володимира Вернадського (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6082
Скачало412
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ходження, свої власні, тільки

йому притаманні ознаки. Будучи головою чорноземної комісії, В. Докучаєв

вивчав чорноземи Полтавщини. Його учень Володимир Вернадський після

закінчення університету розпочав наукову діяльність із дослідження

полтавських чорноземів у 1890 — 1891 роках. Пізніше він відзначить

грунти як «бiокосне тіло» i напише в 1919 році в Старосiллi під Києвом

статтю «Участь живої речовини у створенні грунтів».

 

Совєтська імперія, КПСС перевершили своїх попердникiв страхітливими

злочинами проти української землі та селян, нещадно, безжалісно

експлуатуючи їх. Хімізацією, меліорацією отруювали i знесилювали землю.

Так звані інтенсивні технології виробництва сільськогосподарської

продукції з їх технократичною орієнтацією, антиекологічним напрямком

були вкрай небезпечні.

 

Безмежно розорювався український чорнозем. Брутально порушувався

гідрорежим земельних угідь, по-хижацькому вирубувалися ліси біля річок,

забруднювалися водойми. З 60-х років ХХ століття в Україні висохло

близько трьох тисяч рiчок. Знаменитий український чорнозем масивами

перетворювався на мертву породу. На катастрофічне зменшення родючості

багатостраждальної української землі діяло також впровадження

монокультур, вузька спеціалізація господарств та їх об’єднання, а потім

знову розукрупнення.

 

Найнегативнiшi, найруйнiвнiшi наслідки для землі та ї всієї економіки

України мало запровадження колгоспів із їхнім витратним веденням

господарства, які не тільки не нагромаджували, а розкрадали сонячну

енергію.

 

За сімдесят рокiв тоталітарного панування Російської комуністичної

імперії над українським народом, який зазнав жахливих втрат своїх

національних багатств, постійно висіла також загроза руйнації його як

етносу, як нації. Головного удару завдали найбільш творчому

представництву українського суспільства — селянству та інтелігенції.

 

Шляхом колективізації в селян був придушений духовний зв’язок iз землею.

Було витравлено почуття господаря, ініціативного, працьовитого,

відповідального за результат роботи. У колгоспах люди не були

зацікавлені в цьому.

 

Селянську націю насильницьки відірвали від землі, використавши для

цього, передусім, індустріалізацію. Мобілізували примусово людей із сіл

на фабрики й заводи. Багато селян пішло в пошуках кращої долі подалі вiд

рабського існування. Вони люмпенiзувалися в містах i на «будовах

комунізму». Урбанізація села, заклик зрівняти його з містом, пізніше —

комунiстично-бюрократична вигадка про «неперспективні села» призводили

до їхнього занепаду й руйнації.

 

Багатоаспекті взаємовідносини з природою, співробітництво з нею,

екологічні традиції українського селянства були перервані гаслом

«підкорення» природи, а також закликом Мiчурiна: «Нам нечего ждать

милостей от природы, взять их у неё наша задача». Потворні, антиприродні

«перетворення» природи, зокрема штучні «рукотворні» моря, не принесли

жодних благ людям, а головне — були залиті великі площі найкращих у

світі чорноземів, порушена рівновага в природi.

 

Українські селяни в масі не сприйняли колгоспів, виявили опір

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] 15 [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ