UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАгрокультура українського селянства й козацтва в контексті ідей Cергiя Подолинського та Володимира Вернадського (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6087
Скачало412
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ата українська природа діяла також на емоційність, почуття,

що виливалося в поезії, в пісні, декоративно-ужитковому мистецтві,

замилуванні красою рідного краю.

 

Українець у природi відчував Божу всюдисущнiсть. Через природу, культ її

краси він приходив до глибокої, щирої, душевної релігійності. Земля, що

стала головним складником світобудови у наших предків, праця на землі

набували у них божественного осяяння, символiчно-сакрального сенсу. В

українців навіть Господь оре ниву i сіє хліб. Відома новорічна колядка,

яку співали в українських селах:

 

Ой в полі, в полi сам плужок оре,

 

А за тим плужком сам Господь іде.

 

Діва Марiя ризи носила,

 

Ризи носила, Бога просила:

 

— Ой роди, Боже, жито-пшеницю,

 

Жито-пшеницю, всяку пашницю...

 

Вчені вважають, що українських колядках закладено визначення суспільного

значення праці на землі для всього народу.

 

В українського селянина склалося, розвинулося й утвердилося почуття

господаря, який сподівався на власні сили, виявляв особисту ініціативу.

Довкілля i праця на землi формували його уявлення про добро i зло,

внутрішні моральні засади — норми поведінки. Праця на землі була

творчою, потребувала кваліфікації та досвіду. Створений селянином разом

із природою продукт йшов не тільки на користь господаря, а й на благо

інших людей. Отже, для українського землероба добрий результат праці на

землi досягався через моральність, практичну користь, вправність та

естетичне задоволення. Однак за однієї неодмінної умови: щоб та земля,

на якій він плідно працював, викохував i плекав її, належала саме йому.

З прадавніх часів традиційним був нахил українців до індивідуального

землеволодіння i приватної власності.

 

За Божою i людською справедливістю матеріальні блага, здобуті важкими

зусиллями, не мусили бути змарновані, привласнені іншими людьми. Вони

повинні були належати тому, хто їх набував, — господарю, а також тим,

заради кого вiн живе, працює, заощаджує, тобто тим, хто успадковує

власність господаря — його родині, найважливішій клітині людської

спільноти, що забезпечує зв’язок безперервності роду i яка є носієм

духовних вартостей.

 

Саме в родинi виявлявся нахил українця до iндивiдуального землеволодіння

i до утримання своєї власності. Це глибинне відчуття відповідальності за

долю родини вело до ощадності, яка мала запевнити нащадкам умови

розвитку. Жiнка-мати зі своєю ніжністю, любов’ю й сердечністю була

найтісніше пов’язана з дитиною. Вона в українській родинi займала

головне місце, що випливало також опосередковано з прив’язанням

українців до землі. У нас здавна існував культ Матерi-Землi.

 

Оцей інстинктивний тісніший зв’язок з нащадками спонукав жінку навіть

наполегливiше, ніж чоловіка, дбати про їхнє майбутнє. У народних піснях

саме жінки висловлюють біль i страждання від підневільної, примусової

праці на чужому, не власному полі.

 

«Ой, він оре чуже поле,

 

Мені за ним жити горе!

 

Ой, вiн робить чужу працю

 

Я не живу, тільки плачу.

 

Ой, вiн оре чужу ниву».

 

«Сватай, козаченьку, мене молоденьку,

 

Щоб я по наймах не ходила,

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ