UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАгрокультура українського селянства й козацтва в контексті ідей Cергiя Подолинського та Володимира Вернадського (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6068
Скачало409
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ні, якої вимагали військові умови

походу або війни. Сучасники відзначали також традиційну українську

гостинність запорожцiв-зимiвчакiв.

 

Слід також підкреслити, що у запорозьких козаків виявилася притаманна

українському селянству ментальність — не тільки зв’язок із землею, а й

глибинні взаємовідносини з природою. Мешканці зимівників перебували

віч-на-віч з природою i вчилися правильному до неї ставленню. Запорожці

відчували себе її синами, користуючись багатствами природи, прагнули ні

в якому разі не зменшувати їх. Як свідчать документальні матеріли Архіву

Коша Запорозької Січі (XVIII cт.), запорозьким урядом була розроблена

система природоохоронних заходів, зокрема упорядкованого i регульованого

земле- i лісокористування. Жоден козак, який збирався заснувати власний

зимівник, не отримував від Коша дозвіл, доки попередньо не давав

письмового зобов’язання дотримуватися сівозміни на полі, зберігати i

примножувати навколишній ліс. На кожну вирубку лісу для зимівника або на

продаж теж вимагався спеціальний дозвіл Коша. Не дозволялося вирубати

найцінніших порід дерев, таких як дуб, липа — медоносне дерево, ясень —

з нього вироблялися прилади для возів, а також садових дерев.

Заборонялося виловлювати дрібну рибу i бити молоду звірину. Яскравою

ілюстрацією для природоохоронних порядків, які встановлювалися на

Запорозькій Січі, може бути такий архівний документ.

 

Кошовий отаман Запорозької Сiчi наказував писарю й осавулу Кодацької

паланки 8 грудня 1764 року: «Кошу стало відомо, що учинилося при Днiпрi

в острові, званому Монастирським, з відомства вашого обивателі різне

дерево вирубали i взагалі спустошили i бувши там плодючі дерева, грушу

та яблуко та інше, не боячись мук Божих за викорiнення отого дерева, на

загальне добро щороку даючи плід, бездумно вирубали, тому для Вас

підтверджуємо, щоби на тому островi надалі дерева не тільки плодового, а

й ніякого не рубано i спустошено не було, всім обивателям пiдтверджуємо,

щоб на тому островi дерево могло бути для загального добра». З лісу на

Монастирському острові був створений заповідник, який мав стратегічне

значення. Він захищав від безпосередніх сусідів Запорозької Січі —

ногайців, степового. Кочового народу. Вони мали тільки кінноту, ліс

перешкоджав їх пересуванню.

 

Краса різноманітних ландшафтів i пейзажів, близькість до природи,

постійне спілкування з нею мешканців зимівників впливало на їхню

психологію, на розвиток духовності, формувало поетичність їхньої вдачі,

душевну витонченість, палку уяву, схильність до замріяності. Такі

особливі здібності запорожців ввійшли складовою частиною в ментальність

українського народу.

 

Iсторiя зимiвникiв не закінчилася із скасуванням Запорозької Січі

Катериною II в 1775 році. Вони стають базою запорозьких визвольних

змагань у драматичній боротьбі проти політики царського уряду,

спрямованої на їх знищення. Цей завершуючий період існування зимiвникiв

дослідив історик з міста Запорiжжя Анатолiй Бойко, професор Запорізького

університету.

 

За наказом Г. Потьомкiна, генерал-губернатора Новоросійської та

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ