UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітична культура та її типологізація (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9472
Скачало459
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Політична культура та її типологізація

 

Типи політичних культур

 

Критерії типологізації політичної культури

 

Протягом розвитку різноманітних держав і народів вироблено безліч типів

політичної культури, що виражають перевагу у стилі політичної поведінки

громадян різних цінностей і стандартів, форм взаємин із владою, а також

інших елементів, що склалися під домінуючим впливом географічних,

духовних, економічних та інших факторів.

 

У підставі типології політичних культур можуть лежати досить приземлені

фактори, що відбивають, приміром, специфіку різноманітних політичних

систем (X.Екстайн), країн і регіонів (Г.Алмонд, С. Верба), типів

орієнтації громадян у політичній грі (зокрема моралістських,

індивідуальних чи традиційних — Д.Елейзер), відкритість (дискурсивність)

чи закритість (бездискурсивність) політичних цінностей до іншокультурних

контактів (Р.Шварценберг), внутрішню цілісність культурних компонентів

(Д.Каванах), ідеологічні відмінності (Е.Вятр та ін.).

 

Особливу популярність у науці одержала класифікація політичної культури,

запропонована Г.Алмондом і С.Вербою у книзі «Громадянська культура»

(Нью-Йорк, 1963). Аналізуючи і зіставляючи основні компоненти й форми

функціонування політичних систем Англії, Італії, ФРН, США і Мексики,

вони виділили три «чистих» типи політичної культури: патріархальний, для

якого характерна відсутність інтересу громадян до політичного життя;

підданський, де сильна орієнтація на політичні інститути і невисокий

рівень індивідуальної активності громадян; активістський, що свідчить

про зацікавленість громадян у політичній участі і про прояв ними

активності в цьому. Автори підкреслювали, що на практиці дані типи

політичної культури взаємодіють між собою, утворюючи змішані форми з

перевагою тих чи інших компонентів. Причому наймасовішою і одночасно

найоптимальнішою, з погляду забезпечення стабільності політичного

режиму, є синтетична культура «громадянськості», де переважають

підданські установки і відповідні форми участі людей у політиці.

 

У той же час типи політичної культури можуть визначатися й на більш

загальних підставах, здатних відкрити універсальніші риси різноманітних

стилів політичної поведінки громадян у тих чи інших країнах. Так,

наприклад, можна говорити про ринкову політичну культуру (де політика

розуміється людьми як різновид бізнесу і розглядається як акт вільного

обміну діяльністю громадян) і етатистську (яка демонструє чільну роль

державних інститутів в організації політичного життя і визначенні умов

політичної участі індивіда — Е.Баталов).

 

Існують і більш загальні критерії типологізації, задані, зокрема,

специфікою цивілізаційного устрою особливих напівсвітів — Сходу і

Заходу, цінності і традиції яких є фундаментом практично всіх існуючих у

світі політичних культур.

 

Особливості політичних культур західного і східного типів

 

Ідеали політичної культури західного типу проходять з полісної (міської)

організації влади у Стародавній Греції, що припускала обов'язковість

участі громадян у вирішенні загальних питань, а також з римського права,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ