Реферат на тему:
Вивчення сенсибілізації організму до харчових продуктів з квіткового
пилку
Погіршення екологічної ситуації й порушення рівноваги між середовищем
та організмом при постійній негативній дії біотичних, абіотичних та
соціальних факторів довкілля веде до виснаження механізмів адаптації,
зниження стійкості організму [1].
Покращити функціонування організму, підвищити адаптацію організму та в
цілому якість життя можна шляхом збагачення раціону населення за рахунок
вітамінів, мікроелементів, комплексу ферментів та коферментів, рослинних
та тваринних біодобавок або їх комплексів. Одним із перспективних шляхів
у цьому напрямку є збагачення раціону населення фітопродуктами або
біологічно активними добавками на їх основі [1-4].
Серед ряду речовин-адаптогенів, перспективними для використання при
розробці харчових добавок та функціональних продуктів є квітковий пилок
або бджолина обніжка.
Сам по собі квітковий пилок як продукт пильовиків рослин є природним
комплексом натуральних високоактивних ферментів рослинного походження.
Бджолина обніжка – продукт бджільництва, складна речовина, що включає
елементи рослинного й тваринного (бджолиного) походження. Вона виділена
в окрему групу продуктів бджільництва у зв’язку з тим, що це важкий
клейкий пилок ентомофільних культур, що опилюються комахами, який
додатково збагачується ферментами бджіл. Бджолина обніжка, як продукт,
освоюється порівнянно недавно, в зв’язку з чим багато питань щодо її
складу, властивостей та дії на організм на сьогодні не досліджено.
В середньому бджолина обніжка містить від 7 до 30% білку, 1-12 % жирів,
19-42 % вуглеводів. До складу бджолиного пилку входять 20 з 22 відомих
амінокислот, в тому числі й усі незамінні амінокислоти, які не
утворюються в організмі людини. Ця речовина багата й на ферменти, яких в
бджолиній обніжці міститься до 30. Жири, які входять до складу бджолиної
обніжки містять велику групу нейтральних жирів і жироподібних речовин, в
тому числі й незамінні жирні кислоти. Бджолина обніжка, так само, як і
квітковий пилок містить у своєму складі вітаміни групи В, Е, С, D, Р,
РР. Серед 28 мікроелементів бджолиної обніжки є такі, що особливо
необхідні для людини – Fe, Cu, Zn, Са, Mn та інші. Особливо багато К
(400 мг на 100 г продукту), необхідного для нормальної діяльності серця.
Крім того, бджолина обніжка містить фітогормони, що стимулюють ріст
рослинних тканин та речовин, яким властива антибактеріальна дія. Склад
та властивості бджолиної обніжки можуть змінюватись в залежності від
виду медоносу, з якого збирався пилок, часу доби, стану самої бджоли та
багатьох інших факторів.
На сучасному ринку біологічно активних харчових добавок в Україні
харчові добавки з квіткового пилку чи на його основі представлені в
більшості випадків продуктами імпортного походження, а функціональні
продукти з квітковим пилком майже не зустрічаються. Попередньо проведені
дослідження показали, що квітковий пилок у харчових добавках різних
виробників не завжди біологічно активний, може бути контамінований
патологічними мікроорганізмами [5]. В той же час вітчизняні харчові
добавки з квітковим пилком, зібраним з квітконосів України представлені
на ринку країни недостатньо.
В процесі розробки адаптогенних продуктів для функціонального
харчування, фахівцями кафедри товарознавства та експертизи продовольчих
товарів Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М.
Туган-Барановського (ДонДУЕТ), була розроблена харчова добавка з
бджолиної обніжки та декілька нових харчових продуктів, що містять
квітковий пилок [1-2]. Нові продукти, що розроблені співробітниками
ДонДУЕТ, характеризуються високими органолептичними властивостями,
доступністю й можливістю повсякденного масового використання. Ці
продукти є перспективними для застосування з метою адаптації населення
України до впливу шкідливих факторів навколишнього середовища.
Відомо, що у 0,05% населення може виникнути сильна алергічна реакція до
квіткового пилку [6], що складає небезпеку для споживачів та обмежує
вживання цієї корисної харчової добавки. В зв’язку з цим виникла
необхідність вивчення біологічної якості розробленої харчової добавки з
квіткового пилку, а саме – дослідження її потенційної можливості
викликати сенсибілізацію у споживачів, в порівнянні з кращими відомими
аналогами імпортного виробництва.
Метою даної роботи була оцінка якості харчових добавок з квіткового
пилку – одного з найкращих імпортних зразків та препарату розробки
ДонДУЕТ. Порівняння проводилось за потенційною можливістю виникнення
сенсибілізації організму і розвитку в подальшому алергічних реакцій.
Для дослідження використовувались харчові добавки з використанням
бджолиної обніжки – „Квітковий пилок” розробки Донецького державного
університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського та ”Бі
Поллен” виробництва компанії „Nature’s Sunshine Productus.Inc” (США).
Оцінка якості харчових добавок проводилась за впливом на показники
системи імунітету організму, а саме – досліджувалась можливість
потенційної сенсибілізації організму й розвитку алергічної реакції.
Тестування проводилось на волонтерах (81 особа), віком 21 – 50 років, що
мешкають в Донецькому екокризовому регіоні, не працюють в шкідливих
умовах та раніше не вживали квіткового пилку чи харчових добавок на
основі квіткового пилку. Усіх обстежених було разподілено на дві групи.
В першу (I) групу увійшли 42 умовно здорові особи – мешканці екологічно
несприятливого Донецького регіону. Друга група обстежених (II) включала
39 осіб з важким алергологічним анаменезом.
Антиген квіткового пилку різних виробників для РІЛ готували за методом
Фрадкіна [7] у власній модифікації [8]. Для оцінки ступеню
сенсибілізації імунокомпетентних клітин організму до квіткового пилку
використовували реакцію імунолейколізу „іn vitro” за способом
Ракші-Слюсаревої О.А., Слюсарева О.А [9]. Принцип методу полягає в
руйнуванні лейкоцитів під впливом гуморальних і клітинних факторів
імунітету в присутності алергенів при наявності сенсибілізації до них. У
дослідному зразку лейкоцити крові обстежуваного контактують з алергеном,
в контрольному – з фізіологічним розчином. Показник сенсибілізації
обчислювали, як відношення різниці (контроль-дослід) до контролю і
виражали в умовних одиницях (У. од.). Ступінь сенсибілізації оцінювали
за загальноприйнятою шкалою [10]. При цьому за норму приймається рівень
сенсибілізації від 0 до 0,09 У. од. Рівень сенсибілізації від 0,1 до
0,19 У. од. приймають як слабкий. Помірна ступінь сенсибілізації
визначається в межах 0,2-0,29 У. од., а сильна – від 0,3 У. од. та
більше.
Статистичну обробку матеріалу провадили за допомогою PC, використовуючи
пакет відповідних програм Statistic Windows. Аналізували
середньоквадратичні відхилення і вираховували коефіцієнт Стьюдента.
Проведений аналіз результатів досліджень показав потенційну можливість
виникнення сенсибілізації та можливий розвиток проявів алергії у
потенційних споживачів як при споживанні харчової добавки “Квітковий
пилок” розробки ДонДУЕТ, так і імпортної харчової добавки ”Бі Поллен”.
Але рівень потенційної сенсибілізації та частота виявлення цієї
сенсибілізації до досліджених харчових добавок були різними.
Загальний рівень сенсибілізації організму до харчової добавки „Квітковий
пилок” становив 0,09+ 0,04 У.од., а до харчової добавки ”Бі Поллен” –
0,22+0,05 У. од. (Р
Вираженість сенсибілізації у потенційних споживачів квіткового пилку
Виявлений рівень сенсибілізації до харчових добавок (У.од.)
„Бі Поллен” „«Квітковий пилок»”
n =81 n=81
Слабка 0,15±0,01 0,13,6±0,01
Помірна 0,26±0,01 0,26±0,01
Сильна 0,47±0,02 0,36 ±0,03*
Відсутня (норма) 0,06±0,008 0,05±0,009
В цілому 0,22±0,05 0,09±0,04 *
Примітка: * при Р’c
¤
o
4O6O@PBP1/4QAQ:S
Таблиця 2. Рівень сенсибілізації до харчових добавок в умовно здорових осіб (І група) та осіб з обтяженим алергологічним анамнезом (ІІ група) Групи обстежених Всього осіб Ступінь сенсибілізації Виявлений рівень сенсибілізації до харчових добавок (У.од.) «Бі Поллен» «Квітковий пилок» Умовно здорове населення (І) n=42 Всього по групі 0,160±0,010 0,050±0,007* Слабка 0,130±0,007 0,150±0,009 Помірна 0,270±0,005 0,260±0,120 Сильна 0,430±0,040 0±0* Відсутня 0,014±0,007 0,011±0,003 Особи з обтяженим алергологічним анамнезом (ІІ) n =39 Всього по групі 0,240±0,020** 0,110±0,010*,** Слабка 0,150±0,020 0,130±0,010 Помірна 0,240±0,010 0,250±0,02 Сильна 0,490±0,030** 0,368±0,032*, ** Відсутня 0,018±0,009 0,002±0,001, ** Примітка: * - РВисновки 1. Сенсибілізація до квіткового пилку зустрічається як у осіб з обтяженим алергологічним анамнезом, так і в умовно здорового населення, що ніколи раніше не вживало харчові добавки з квіткового пилку. 2. Сенсибілізація організму у потенційних споживачів реєструвалась до обох харчових добавок, які вивчалися, проте частота її виявлення, та рівень вираженності були значно нижчими до харчової добавки «Квітковий пилок» розробки ДонДУЕТ. 3. Можна припустити, що особи без обтяженого алергологічного анамнезу можуть без застережень вживати харчову добавку «Квітковий пилок». 4. Отримані результати свідчать про перспективність використання харчової добавки «Квітковий пилок» як такої, що рекомендується для введення в спеціалізовані й функціональні продукти. Перспективними для подальшого дослідження є розробка методів для оцінки якості біологічно активних харчових продуктів з квіткового пилку, зокрема ймовірності викликати та посилювати сенсибілізацію організму до них у потенційних споживачів. ЛІТЕРАТУРА: 1. Ракша-Слюсарева О.А.«Квітковий пилок» як адаптована харчова добавка /Ракша-Слюсарева О.А., Квасніков А.А. // Тез. доп. Міжнародної наук. – практ. конф. “Товарознавство та ринок споживчих товарів у 3-му тисячолітті”. Донецьк. 14-15 жовтня 2004 р. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004.–С.41–42. 2. Квасников А.А. Использование биологически активных веществ в производстве мороженого // Актуальные вопросы профилактической медицины, фитотерапии и питания здорового и больного человека.–Донецк : ООО «Радуга».– 2004.– 69–70. 3. Ракша-Слюсарева О.А. Екоімунологічні особливості умовно здорових мешканців донецького регіону в динаміці моніторингу після аварії на ЧАЕС / Ракша-Слюсарева О.А., Слюсарев О.А. // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка.– 2006.– т.14.–С.102 – 112. 4. Ракша-Слюсарева О.А. Аспекти сучасного застосування харчових добавок та їх класифікації /Ракша-Слюсарева О.А., Коршунова Г.Ф., Стіборовьський С.Е., Малигіна В.Д// Обладнання та технології харчових виробництв: Темат.зб.наук. пр./ Голов. ред. О.О.Шубін. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. Вип.–14.-С.202-207. 5. Квасников А.А. Результаты исследования противомикробных свойств новой пищевой добавки «Цветочная пыльца» //Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медиицни та стоматології. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених.–Донецьк, ДонДМУ, 2006.– С. 149-150. 6. Федорова С.Н. Справочник по биологически активным добавкам компании Nature’s Sunshine Productus.Inc”.- Киев:”Логос”, 2000. –213 с. 7. Фрадкин В.А. Аллергены. - М.: Медицина, 1978. - 256 с. 8. Ли Я.Б. Экспериментальное исследование аутоимунных процессов при воздействии новой эпоксидной смолы на лабораторных животных / Ли Я.Б., Слюсарев А.А // В кн.: Сборник трудов молодых ученых и специалистов, Посвященный 65-летию Донецкого медицинского университета. Донецк.-1996. - С. 194-196. 9. Пат. України №16867 (UA). МПК (2006), А61В 5/15, G01N33/50 Спосіб визначення специфічної сенсибілізації організму /Слюсарев О.А., Ракша-Слюсарева О.А. (UA). – Заявлено 20.04.2006; Опубл.15.08.2006; Бюлетень. Промислова Власнiсть. – 2006. – № 8. – С 145. 10. Некоторые иммунологические методы исследований в профилактике инфекций, управляемых вакцинацией /Л.И. Слюсарь, А.А. Сохин, Ю.В. Лагунов и др.: Метод. рекомендации для врачей-курсантов циклов усовершенствования по микробиологии и эпидемиологии. - Новокузнецк, 1991.-22 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
