UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальний механізм патології (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4921
Скачало455
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

нормального обміну, не можуть брати участь у ВРО.

 

ВР біоантиокиснювачів – відносно стабільні малоактивні радикали, які

довго живуть, не здатні до продовження ланцюга. Вони здійснюють захисну

функцію в біологічних системах.

 

Активні ВР, які мало живуть, здатні до продовження ланцюга в реакції

автоокиснення. Це вільнорадикальні стани молекул ненасичених гліцеридів

і жирних кислот протоплазми клітин, плазми крові й лімфи. Відрізняються

токсичністю, викликають катаболічні процеси, які призводять до

гальмування швидкості росту, прискорюють процес старіння.

 

Існує й інша класифікація, відповідно до якої всі радикали, які

утворюються в організмі ссавців, можна розділити на три групи [2]:

 

Первинні радикали (радикали убіхінону, супероксиду й оксиду азоту)

виконують життєво важливі функції переносу електронів у дихальному

ланцюзі, захисті від мікроорганізмів і регуляції кров'яного тиску.

 

Вторинні радикали (гідроксильний і ліпідний радикали) справляють

цитотоксичну дію й у більшості випадків дають поштовх для розвитку

патологічного процесу запуску ланцюгових реакцій ПОЛ, багато хвороб

розвиваються в результаті дії саме цих радикалів.

 

Третинні радикали утворюються при взаємодії вторинних радикалів з

молекулами антиоксидантів й інших антиокисних сполук, їхня роль може

бути різною [14].

 

Подвійність властивостей активізованих кисневих метаболітів припускає,

що у фізіологічних умовах існує рівновага між продукуванням ВР і їхньою

нейтралізацією, а також різні механізми її підтримки. ВРО має специфічні

інгібітори – антиокиснювачі [15]. Антиокисну дію мають ті сполуки,

радикали яких не здатні продовжити ланцюг. Таким чином, відбувається

обрив реакції утворення вільних радикалів. Тканини живого організму

містять велику кількість антиокиснювачів (токоферол, аскорбінова

кислота, адреналін тощо). Вони відіграють важливу роль у захисті

багатьох біологічних структур від окиснювання вільними радикалами [11,

16]. Стаціонарний рівень ВРО й ПОЛ в організмі підтримується завдяки

активності ферментних і неферментних антиоксидантних систем (АОС).

 

АОС включає антиоксиданти, локалізовані як у гідрофобному мембранному

(токоферол), так і гідрофільному внутрішньоклітинному й неклітинному

середовищі (тіолові сполуки, селенові похідні, система глютатіону), а

також три головні групи ферментів – антирадикальний фермент

супероксиддисмутаза, антиперекисний фермент каталаза й головний

сироватковий антиоксидант – фермент церулоплазмин [17].

 

Початкові стадії процесу ВРО контролюються супероксиддисмутазою [18],

яка дезактивує супероксидний радикал і, відповідно, зменшує загальний

токсичний ефект активних форм кисню. Пероксид водню, що утворюється при

дисмутації супероксидного аніона, розкладається каталазою.

Гідропероксиди ліпідів відновлюються селензалежною глутатіонпероксидазою

і глутатіонтрансферазою. Жирнокислотні радикали й радикали кисню можуть

інактивовуватися антиоксидантами.

 

Зрив антиоксидантного захисту внаслідок будь-якого зовнішнього впливу

(багато негативних факторів виробничого й навколишнього середовища)

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ