UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток оборонно-промислового комплексу Республіки Польщі під час (реферат)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4933
Скачало430
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

танків, до 3 тис. бойових машин піхоти різних модифікацій, до 2,5

тис. артилерійських гармат, до 300 бойових літаків та 187 бойових

вертольотів [3, с. 3], то в 1999 році, на момент вступу Польщі до НАТО,

регулярне польське військо складало близько 240,6 тис. осіб на озброєнні

яких було 1729 танків, 1442 броньовані машини, 1581 артилерійська

система, 330 бойових літаків і 111 вертольотів армійської авіації [4, с.

4].

 

Якщо раніше ОПК Польщі спільно з підприємствами держав-членів ОВД

виробляв практично всі види звичайних озброєнь, то протягом певного часу

ці позиції були значною мірою втрачені. Головні постачальники ОВТ у

зв’язку з великим спадом попиту на озброєння були змушені обмежити

виробничий потенціал, одночасно зазнаючи все більших витрат на розвиток

і виробництво нових технологічно складних поколінь зброї. З одного боку,

світовий ринок зброї значно скоротився, але з іншого – збільшилася

капіталоємність програм озброєння та економічний ризик, пов’язаний з

їхньою реалізацією. До того ж протягом тривалого часу прибічники

радикальних ринкових реформ виступали проти будь-якої допомоги

військовому сектору економіки. Через економічну політику, яку вони

здійснювали, підприємства оборонної промисловості були доведені до

банкрутства [5, с. 15; 6, с. 36].

 

Протягом 1990-х років у військовій промисловості східноєвропейських

країн, зокрема в Польщі, відбувалися численні перетворення в галузі

організації та структури виробництва, форм власності та зайнятості,

однак основна мета заходів, які здійснювалися, так і не була досягнута.

Ступінь адаптації військової промисловості до реалій сучасного ринку був

недостатньою й викликав стурбованість військово-політичного керівництва

країн Центрально-Східної Європи. У першу чергу це було пов’язано з

обмеженими можливостями збуту військової продукції, що приводило до

високої вартості озброєнь і військової техніки, що вироблялися, низької

рентабельності підприємств, великої заборгованості перед державними

структурами страхування, державним бюджетом та

підприємствами-контрагентами, а це ускладнювало фінансування таких

підприємств.

 

Військово-політичне керівництво вжило декілька спроб щодо оздоровлення

польського військово-промислового сектора, однак це не дало виражених

позитивних результатів. Польські експерти в галузі економіки

виокремлюють три головні фази перетворень військово-промислової галузі:

 

- у липні 1993 року Рада Міністрів Польщі ухвалила “Програму

комерціалізації і сплачення заборгованостей оборонної промисловості”,

яка, зокрема, передбачала реструктуризацію зобов’язань оборонних

підприємств на основі банківської мирової угоди або судового конкурсного

провадження. Завдяки цьому загальна заборгованість оборонної

промисловості скоротилася більш як на 1/5. Водночас не вдалося усунути

структурних чинників зростання заборгованості, пов’язаних із надмірно

низькою ефективністю та рентабельністю військово-промислового сектору;

 

- у квітні 1996 року Рада Міністрів Польщі прийняла “Програму

реструктуризації військово-промислового та авіаційного сектора на 1996 –

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ