UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток оборонно-промислового комплексу Республіки Польщі під час (реферат)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5034
Скачало442
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ін є

основою для поновлення мобілізаційного планування. Крім того, було

ухвалено низку постанов Ради міністрів, які визначали порядок підготовки

й здійснення мобілізаційних заходів в економіці та перелік підприємств,

що мали велику оборонну вагу [5, с. 16].

 

Відповідно до нових підходів щодо військового сектора оборонної

промисловості із роз’єднаних підприємств були створені концерни,

головними з яких сьогодні є “Бумар” та Агентство розвитку промисловості

(АРП).

 

Варто відзначити, що ефективність заходів, що були вжиті

військово-політичним керівництвом країни, залежала від певного часу їх

впровадження, тому протягом 2002 – 2003 років кризові явища у

військовому секторі економіки зберігалися.

 

Низка підприємств ОПК перебувала на грані банкрутства, що було викликано

передусім обмеженістю замовлень з боку військового відомства, які раніше

складали до 90 % обсягу продукції. Як і раніше, зростали збитки багатьох

підприємств. Позитивний баланс мали тільки 50 % суб’єктів ОПК, а стан

інших оцінювався як важкий. Продовжувалося скорочення асигнувань із

держбюджету на підтримку виробничих мобілізаційних потужностей

підприємств оборонно-промислового комплексу. Якщо в 1998 році на ці цілі

було витрачено 40 млн доларів, то в 2002-му – 10 млн доларів. У період з

1998 до 2002 року значно знизилися обсяги експорту продукції (до 35 –

45 млн доларів на рік), із них на частку озброєння й військової техніки

припадало менше 50 % (в основному експортувалися запасні частини).

Існувала реальна загроза чергових банкрутств, що викликало серйозну

стурбованість робітників підприємств військової промисловості, які

очікували на незаплановані звільнення (за період з 1989 до 2001 року

чисельність зайнятих в ОПК зменшилася з 180 тис. до 35 тис. осіб) [5, с.

16].

 

Водночас структурні перетворення ОПК дозволили здешевити продукцію

військового спрямування та підвищити довіру з боку потенційних

зарубіжних замовників. Була здійснена рекламна кампанія, завдяки якій у

державах Південно-Східної Азії та Індії заводам ОПК удалося отримати

декілька вигідних замовлень. Найбільшою була поставка в Малайзію танків

польського виробництва ПТ-91 “Тварди” (64 бойові машини) та супутня

техніка на суму понад 400 млн доларів. Чергова угода була укладена з

Індонезією (постачання 11 легких транспортних літаків польського

виробництва). Велися переговори про продаж таких же машин в Індію,

Колумбію та Венесуелу [10, с. 35].

 

Закупити в Польщі армійські мостоукладальники та машини технічного

забезпечення танків ВЗТ-3 на суму 200 млн доларів погодилася також

Індія. До цього Делі вже придбало у Варшави 250 систем управління вогнем

для танків “Драва” (на загальну суму 72 млн доларів), 80 машин ВЗТ-3 та

спорядження для спеціальних підрозділів. На той час Польща вже мала

контракт з Індією на суму майже 1,5 млн доларів, який передбачав

постачання польського спорядження (625 парашутів) для десантно-штурмових

формувань. Обсяг угоди був відносно невеликим, але існувала думка, що

позитивна оцінка індійських десантників допоможе укласти новий контракт

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ