UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва«Лис Микита” і “Мойсей»: Ґенези ідеї українського профетизму (реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3407
Скачало210
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

«Лис Микита” і “Мойсей»: Ґенези ідеї українського профетизму

 

Франкознавці усіх часів, починаючи від засновника наукового

франкознавства акад. Михайла Возняка, звертали пильну увагу на поему

І. Франка „Мойсей”. Ще за життя письменника цей твір став предметом

глибоких філологічних студій, він увійшов до обов’язкової навчальної

програми з української літератури для нижчих, середніх та високих шкіл

Галичини. Про поему знали й на Наддніпрянській Україні. У студіях

неодноразово йшлося також і про час задуму твору, аналізувалися

обставини, які могли наштовхнути письменника на ідею поеми. Однак, на

мою думку, усі гіпотези мали багато вразливих місць. Тому ставлю

завдання - дати найвірогіднішу версію часу задуму створення поеми та

з’ясувати коло причетних до цього осіб.

 

Поему „Мойсей”, найвидатніший свій поетичний твір, як свідчить сам

І. Франко, він писав від січня до липня 1905 р. На той час він один із

чільних працівників Наукового товариства імені Шевченка, співзасновник

Українсько-руської видавничої спілки, людина, яка досягла високого

авторитету у свого народу, поважний вчений, якого знають далеко за

межами Галичини, найпопулярніший український письменник, видавець.

 

Коли ж Іван Франко задумав написати поему «Мойсей»? Радянське

підцензурне франкознавство стверджувало: поема „Мойсей” - відгук на

революційні події в Росії 1905 р. Це твердження годі сприймати поважно:

і сама поема, і геніальний вступ до неї - результат тривалого

виношування в поетовій мислі найголовнішого поетичного твору життя.

Зеновія Франко вважає, що: “задум самої поеми, треба припускати, виник

значно раніше, і біля його колиски був і Т. Герцль[...], і одноіменна

поема Корнила Устияновича, і врешті оглядини в Римі скульптури Мойсея

роботи Мікеланджело” [1]. До скульптури Мікеланджело повернуся далі, але

навряд чи до задуму поеми „Мойсей” спричинилася розмова з Т. Герцлем у

Відні в лютому 1893 р. - там йшлося про ідеї Герцля щодо відродження

Ізраїлю, та й та розмова за часом була пізнішою на півроку від відвідин

о. Сильвестра Лепкого в Жукові на Бережанщині, про що детально - нижче.

До речі, факт зустрічі Т. Герцля та І. Франка взагалі заперечує

Я. Грицак, вважаючи спогад про неї В. Щурата незрозумілим фальсифікатом.

 

Безперечно, про Мойсея, як старозавітного пророка, І. Франко знав ще з

гімназіяльних часів. Не міг не справити на І. Франка враження образ

Мойсея на однойменній картині Корнила Устияновича, яку той написав у

Відні 1887 р., а наступного року експонував у Львові. В 1891 р.

К. Устиянович опублікував у „Зорі” невелику поему „Мойсей”. Коли в липні

1892 р. І. Франко та А. Чайковський гостювали в с. Жукові у пароха

Сильвестра Лепкого, батька письменника Богдана Лепкого, зайшла розмова

про ці твори К. Устияновича. Б. Лепкий описав її в деталях у розділі „До

ґенези Франкового Мойсея” своїх спогадів „Казка мойого життя” [2].

С. Лепкий боронив К. Устияновича як поета, задекламував початок його

„Мойсея”, на що І. Франко відповів: “Гарний, але поверховий” [Там само].

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ