UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРаціоналізм музичного універсуму (реферат)
Автор
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4163
Скачало455
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

а незмінність ціннісних

аспектів буття, тобто незмінність зв’язку знака і значення (кола значень

для даного знака), абсолютну авторитетність - авторитарність символу,

його значеннєву “безвідносність”, його право не просто здаватися, але

дійсно бути тим самим необхідним змістом, що зрештою і визначило

канонічний характер середньовічної музично-теологічної свідомості,

причому саме як вимоги, висунутої до музики, то в Новий час цілком і

повністю зображувалася світська картина світу на чолі з вільною людиною,

народженою в часи Відродження. Характерні риси світської свідомості

утворює вже не молитва, звернення до Бога, а відносини людини з реальним

світом, соціальним середовищем. А в цьому спілкуванні споконвічний

конфлікт людини із соціумом, добра зі злом, особистості з суспільством,

“Я” зі світом, “Я” з “Іншим”. Доба Відродження зробила крок в означений

процес, розширивши гармонійні відносини людини і природи, людини і

суспільства. В епоху Просвітництва постає задача поглибити названі

відносини. Гуманізм мистецтва - пафос утвердження найвищої людяності,

художня концепція активної і дієвої людини, інтереси якої збігаються з

загальнолюдськими.

 

Таким чином, процеси свідомості у світській культурі спрямовані на

прийняття сфери суб’єктивного, цінностей земного буття, буття

психологічного, містичного, фантастичного в межах людської свідомості. І

сам антропос у даному світовідчуванні є частиною реального простору

(щиросердечного, фізичного), замкнутого в психологічній самості,

внутрішньому світі ego чи мислимого космічного простору (універсуму).

 

Музика близько стикається з позамузичною галуззю культурної символіки.

Первинні ознаки творів музичного мистецтва визначилися в тій групі

(системі) жанрів, що, слідом за Г.Бесселером і А.Сохором, ми називаємо

повсякденними чи первинними (культові, прикладні, фольклорні, тобто

колективні, часто пов’язані з усною традицією, жанри). Композиторська

творчість з кінця Ренесансу і дотепер полягає саме у відведенні жанрових

функцій музики на другий план, в їхній заміні “стильовою ініціативою”.

 

Панорама музичного мистецтва змінюється завдяки новим можливостям

музичної поетики. Починаючи з ХVII століття до нього входять стійкі

жанрово-стильові прийоми (типові засоби), риторичні формули, стильові

моделі композиторських поетик, моделі національних шкіл, напрямків,

історичних періодів. Навіть при наявності конкретного авторизованого

першоджерела перераховані явища стають “загальним надбанням” музики, її

анонімною знаковою системою, загальним словниковим запасом. Пластичність

музичної поетики - здатність буквально запам’ятовувати символічні

імплікації в музичному матеріалі, відкриття власне семантичної пам’яті

музики.

 

Як було сказано, динамічна сутність світської свідомості докорінно

відмінна від музично-теологічної свідомості людини релігійної. Духовний

шлях у кожної свідомості різний, визначений іншими ціннісними

критеріями. Будь-який музичний стиль епохи Нового часу формував свій

образ людини. Найбільш концептуальними жанрами стають симфонія, концерт,

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ