UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРаціоналізм музичного універсуму (реферат)
Автор
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4159
Скачало454
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

як поліфонічної, так і гомофонно-гармонічної музики. Адже саме у

музично-світській свідомості склалася багаторівнева система класичного

формоутворення: структура, на даному етапі, була носієм

образно-драматургічних ідей і обумовлювалася естетичними принципами

антропоцентризму. Так, естетика класицизму відбила концепцію людини

через форму сонатного allegro, а також сонатно-симфонічний цикл. У

творчості ранніх романтиків жанровими формами, які найбільш яскраво

відбивають персоналістичність суб’єктивного світорозуміння, стають

вокальний цикл, інструментальна мініатюра.

 

В епоху класицизму уявлення про буттєву подвійність реалізуються в

контексті пізнавальних теорій. Вони адресовані соціалізованій, що

набувала особистісної сфокусованості, природі людини, а тому й

оформлюються в протиставлення добра і зла як морально-естетичних

феноменів, обумовлюючи розподіл життєвого досвіду і, як наслідок,

розподіл художніх жанрів на “високі” та “низькі”. Принагідно зауважимо,

що подібний розподіл знало вже античне мистецтво, так само як і свою

“теорію виховання”.

 

Музично-світська свідомість артикулює музику як процес, що осягається

розумом, обумовлений раціональною логікою і фізичним простором. Всі

елементи онтологічної моделі музично-світської свідомості виявляються

прямо протилежними музично-теологічній її формі. Так, закони „верху і

низу” як вертикальної координати відповідають системі тональних тяжінь.

П.Хіндеміт ототожнював тональні тяжіння земному притяганню. “Чи не

можемо ми зневажити тяжінням гармоній до основних тонів, до тоніки,

тобто ефектів, аналогічних перспективі в живописі?” [14, 378]. Іншими

словами, ладова функціональність у світських музичних творах стала

виконувати енергетичну функцію, тому що підпорядковувала собі всі

елементи фізичного простору. Звідси виникає тенденція семантизації

зменшених гармоній у романтиків, тональної сфери як центру стійкості у

композиторів-класиків, тонального плану всього твору, який спонукається

гармонійною логікою (від тоніки через домінанту і субдомінанту до

тоніки).

 

Регістровий простір також зайняв свою “нішу” в музично-світській

свідомості - семантизація теситури (відповідно верхня, середня і нижня).

Так, наприклад, образи діючі, драматичні звучать у середньому регістрі

(згадаймо бетховенські теми перших частин симфоній). Сфера антагонізму,

зла характерна для нижнього регістра (особливо наочно це

прослідковується в романтичній програмній музиці). Верхній же регістр

відбиває образи ліричні, казкові, фантастичні.

 

Як відомо, подібна семантизація звукового простору генетично обумовлена

впливом риторичних закономірностей XVII століття. Однак, якщо

споконвічно будь-який рух мелодійного рельєфу мав канонічно закріплене

духовним досвідом значення, зміст, то згодом музика світської культури

зберігає зовнішню форму того чи іншого семантичного знака. Так, рух

мелодійного рельєфу нагору може розкривати слухацькому сприйняттю

образно-емоційний фактор драматургічного розчинення образу, граничної

ліричності. Навпаки ж, насичення, драматизм виявляються через спадаючий

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ