UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток поглядів на естетичну функцію мови (реферат)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5698
Скачало264
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Розвиток поглядів на естетичну функцію мови

 

Естетична функція мови художньої літератури виявляється у розгалуженій

системі естетичних значень, що актуалізуються у різнотипних образних

структурах тропеїчного та нетропеїчного характеру. Закони художньої

семантики мають специфічні ознаки у поезії, драматургії та прозі.

Естетичне перетворення слова у поезії, за Б.Ларіним, є максимальним

порівняно з прозою та драмою [6]. Семантична та емоційна напруга у

поетичному слові виникає завдяки наявності опосередковувального чинника

між словом й образом у прозі і відсутністю подібного чинника у поезії,

що О.Потебня називав дійсністю слова [9, с.77].

 

Якщо схему прозового дискурсу можна репрезентувати як триступеневу

“зміст – система образів – художній смисл”, то у поезії вона матиме

двоступеневий характер: “система образів – художній смисл”. Важливо

підкреслити, що в мові художнього твору досліджуються не всі, а (лише

мовні засоби, використані письменником задля оформлення художнього

образу( [17, с.16]. При цьому поняття художності, образності не повинно

зводитися лише до тропів, фігур поетичної мови і т.п. (Очевидно, справа

не в самих образних виразах, а у неминучій образності кожного слова,

оскільки воно підноситься з художньою метою ...в плані загальної

образності(, – писав О.Пєшковський [8, с.158].

 

Загалом питання естетичної функції мови, актуалізація її значущості бере

початок в Аристотеля. Увага автора (Поетики( зосереджувалася в основному

не на семантичній (внутрішній) стороні художнього мовлення, а на так

званій зовнішній (до уваги бралися евфонія слова, ритміка, фігури, типи

мовлення тощо). Навіть там, де йшлося про семантичну аргументацію

термінів і категорій поетичного мовлення, перевага надавалася

(зовнішнім( структурам і моделям, а не прирощенню смислу, не змінам

семантичної ваги слова у словосполуках. В Аристотеля ще незримий дух

самої мови, бо (суто внутрішні, суто психологічні передумови мистецтва

його власне не захоплюють( [1, с.5].

 

Важливими явищами у розвитку теоретичних поглядів на естетичну функцію

художнього слова були праці Н.Буало (Мистецтво поетичне(, Г.-Е.Лессінга

(Лаокоон, або Про межі малярства і поезії(, дослідження Д.Дідро.

 

Чимало своєрідного у витлумаченні естетичної функції зустрічаємо у

працях українських вчених XVII-XVIII ст. Найглибше порушує це питання у

своїх роботах Ф.Прокопович: (до якої б мови не вдавався автор, він

повинен говорити так, щоб брати за зразок чисту вживану мову( [12,

с.480].

 

На початку ХІХ ст. мовознавство зайнялося вирішенням проблеми слова і

словосполук насамперед у функціональному плані. Вперше питання

смислового наповнення слова у художніх творах було ґрунтовно розглянуто

у працях видатного мовознавця О.Потебні. Його вчення про так звану

двоплановість слова, мови у художніх структурах і сьогодні не втратило

своєї теоретико-пізнавальної ваги. Учений значну увагу приділяв зв’язку

природної мови з мовою мистецтва. Торкаючись питання генезису мови і

мистецтва, він відзначав, що слово і поезія зосереджують все естетичне

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ