UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНазви передвесільних і передшлюбних обрядів в українських східнослобожанських говірках (реферат)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3643
Скачало258
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Назви передвесільних і передшлюбних обрядів в українських

східнослобожанських говірках

 

1. Назви передвесільних обрядів.

 

Традиційно після сватання батьки та родичі нареченої приходять у дім

парубка – для того, щоб ознайомитися з його матеріальним станом,

побутовими умовами, господарством, щоб знати, де буде жити їхня дочка,

ближче познайомитися з ріднею. Якщо ж батьків дівчини під час оглядин

щось не задовольняло, вони могли відмовитися від одруження, незважаючи

на успішно завершене сватання. На позначення обряду оглядин у

східнослобожанських говірках уживаються такі назви: оглядини, оглядина,

оглядення, розгляди, розглядини, обзорини, іти оглядати(ся), оглядини

пить. Інші реґіональні джерела подають у цьому значенні лексему оглядини

[6, с. 12, 605, 870, 883; 8, с. 423; 15, с. 39, 118], розглядини [6, с.

215] і фразеологізм гризти піч (у давньому записі – грызты пичъ) [там

само, с. 215]. Деривати від -гляд- як найменування названого обряду

відомі в багатьох українських діалектах [Ващенко, 66, 85; Горбач, I,

485, III, 85, IV, 213; Корзонюк, 243; Лисенко, 43, 158, 187; Романюк,

228], а також у говорах російської [10, с. 30] та білоруської мов

[Слоўнік, III, 254, 487]. Утворення типу обзорини оглядини мають широкий

український ареал [Горбач, II, 608, III, 84; Грицак; ДЛАЗ, к. 14; МСБГ,

VI, 76; Онишкевич, II, 5; 2, с. 47]. За нашими даними, весільний

фразеологізм гризти піч має аналог печі грізті лише в середньо-поліських

говірках [Романюк, 228], що засвідчує очевидний зв’язок мешканців с.

Микольське Міловського району (саме там зафіксований цей вислів понад

сто років тому) із Поліссям.

 

Більшість зафіксованих у говірках Луганщини назв обряду оглядин виявляє

спільність на рівні синонімічних мотиваційних дієслівних основ оглядати,

озирати уважно розглядати що-небудь з усіх боків з метою обстеження,

ознайомлення, виявлення чого-небудь із міждіалектними відповідниками, в

окремих випадках відрізняючись лише дериваційно. Білексема оглядини пить

містить у собі подвійну мотивацію – основною і супровідною обрядовими

діями. Слово пить у складі найменування має образну семантику – доходити

згоди, позитивно завершувати обряд. У зв’язку з відсутністю тлумачення

змісту обряду, позначеного фразеологізмом грызты пичъ, ужитим як дублет

до оглядыны, припускаємо, що первісно ним міг називатися обряд, описаний

Пелагеєю Литвиновою-Бартош [11, с. 104-105]. Ритуальні дії учасниць

обряду, які “беруть ся оглядати і колупати піч руками, трісками, навіть

зубами, гладять руками, де подряпано”, дослідниця пояснює як звичай

влаштовувати собі домашнє вогнище. Якщо виходити з того, що піч –

утілення жіночого начала [7, с. 177], а пічний куток – хатнє місце,

належне жінкам [там само, с. 102], то стає зрозумілим і зміст ритуальної

дії колупання печі дівчиною-нареченою під час сватання, що виявляє давні

язичницькі корені.

 

Обряд святкування сватання одруженими учасниками весілля позначений у

говірках Луганщини такими номенами: сватання (він покриває весь

досліджуваний ареал), сватовство, гуляння, другий могорич, запойки,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ